Усім привіт!))

Сьогодні, в рамках безстрокового марафону Тетяни Гищак, хочу поділитися враженнями від твору автора Сергія Оріанця — Чотири подвиги.

Скажу чесно: початок мені дався важкувато, бо трохи не мій жанр, але потім я не змогла зупинитися.))
Увесь цей час — на момент та після читання — я перебуваю під враженням.
Так, так і так — мені дуже сподобалося!))
Але давайте по порядку.

Перше — це жанр.
Як на мене, це урбан-фентезі з елементами міфу й філософського підґрунтя. Історія про те, як звичайний хлопець опиняється втягнутим у загадки двох світів — нашого, XXI століття, та загадкового задзеркалля з в'язнями тисячолітнього минулого.
Магія, стародавні царі, випробування, дух часу — все витримано, без жанрового фальшу. Як для фентезі, сюжет структурно чіткий і не скочується в хаос, що приємно здивувало.

Герої:
Антуан — молодий і натхненний юнак, архітектор. Його бажання — жити, а не існувати. Творити, а не просто створювати. Він прагне зробити цей світ кращим.
Той, хто його надихає — древній, великий цар Леонід, архітектор та знавець морської справи.

Софі — дівчина Антуана та яскравий дороговказ для всіх героїв загалом (принаймні, я так це сприйняла).

Леонід — гордий воїн, творець унікальної культури та мудрий цар. Ставив владу понад усе.

Вортимер — славний герой і цар. Слава, тріумф, походи. Він думав, що сенс — у визнанні. Заслужити любов батька — понад усе.

Дайя — жорсткий та сміливий цар, який бачить сенс свого життя в помсті.

Енріке — цар, який пішов стежкою війни заради того, щоб привернути увагу коханої.

Люцій — начебто антагоніст... Але чи можна говорити так однозначно?


Через містичні та фентезійні події й обставини автор показує, як усі герої проходять великий шлях до усвідомлення свого "я", до розуміння того, чого насправді варті їхні цінності. Що таке справжній подвиг? У чому сенс буття?
Одна команда, взаємна допомога, альянс умів та сердець — проте у кожного свій, власний шлях до свободи.

Про стиль:
У першій третині відчуваєш себе так, ніби читаєш про древні події чи легенди.
Далі — жваво, динамічно. Для контрасту та різноманіття навіть використовується сучасний сленг.
Багато філософських роздумів.

Цей твір зачіпає багато важливих тем:

Для чого ми існуємо?

Що таке жити, а не існувати?

Що таке справжні цінності, а де — фейк?

Що на цьому світі насправді вартує жертв?

У чому сенс буття?

Розвиток цивілізації завдяки фемінізму.

Важливість духовного та емоційного зв’язку між батьками й дитиною.

Етимологія існування ШІ та етичність штучного репродукування людини.


Для мене ця історія — про зрілість, яка приходить не через роки, а через вибір. Про те, як важко бути добрим у складному світі. І що справжній подвиг — це не мечем махати, а зробити щось правильне, навіть коли страшно, боляче й самотньо.

Недоліки:
Пару разів зустрічаються русизми( сіті - тенета; цепляють - чіпляють), але то дріб'язок, в мене і в багатьох, вони, теж, нажаль присутні.

Чи сподобалося мені?
Так, однозначно.
Книга тримає, змушує думати, розриває емоційно під фінал.

Рекомендую тим, хто любить фентезі з душею, а не просто мечі та магію. Тим, хто шукає в літературі не втечу, а відлуння себе.

І якщо ви хочете історію, яку хочеться обдумувати ще днів зо три після останньої сторінки — ось вона.)))