Додано
26.06.25 19:01:37
А що відчуваєте ви, коли закінчуєте книгу?
Щойно я завершила свій перший роман «Оберіг для мене» і тепер повільно видихаю✌️. Мабуть, маю відчувати якійсь емоції, але поки не відчуваю нічого. Ні, ну є задоволення від якісно зробленої роботи, але аж такого захвату немає.
Мабуть, я трошки шокована все ж таки☺️.
Цікаво, а як у інших це відбувається? Що ви відчуваєте, коли публікуєте останню главу?
Ангеліна Соломка
119
відслідковують
Інші блоги
Дорогі автори, марафон ВЗАЄМНОГО ЧИТАННЯ добіг кінця! Всім дякую за участь. На жаль не всі автори виконали умови марафону. Один автор який мав по списку прочитати мій твір не залишив відгука тож і не знаю читав він його взагалі.
Друзі, один із найтепліших куточків інтернету — це саме тут, на Букнет!! Я щиро вірю у взаємну підтримку між авторами і читачами. Тому пропоную просту річ: підписуйтесь на мене — підпишусь у відповідь. Також вітаються
Буквально вчора стартував мій марафон дарк романів. А я, як відповідальна людина, що не любить відкладати свої обіцянки на потім, вже прочитала дві з трьох книжок за списком. ☠️☠️☠️ І я почуваюся у пастці формату
"Щастя — це коли серце на місці" ❤️ Дорогі мої, ось і пролунали останні акорди нашої історії. Ми пройшли довгий шлях від ненависті до любові, від засліплюючої помсти до справжнього прощення. Ця книга стала для
Друзі, нарешті маю чудову новину: я вибудувала стабільний графік виходу розділів! Відтепер оновлення історії «Вовкун. Продовження» будуть регулярними. Наразі планується 4 оновлення на тиждень, а згодом, можливо,
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВідчуваю себе в "О, слава богу, нарешті допер цю книгу, тепер лишилося ще 15842 плани книг, які були створені з одного речення, що прилетіло мені в голову, поки посуд мив" стані, особливо після того, як книгу писав, тільки задля 1 сцени, яка конче мала бути новою книгою!)
Яке гарне запитання) Спочатку я просто «горю» від кількості ідей у голові і бажанні якомога швидше їх записати. А коли розумію, що книга підходить до свого логічного завершення, стає сумно. Адже за той проміжок часу, я встигаю привʼязатися до своїх героїв, немов вони не вигадані, а справжні люди.
Коли публікую останній розділ я відчуваю лише сум і спустошення. Всі емоції вже пройдені в процесі написання імвкладені в книгу.
А я відчуваю спустошення..))
Romul Sheridan, Тоді ок ♥️
Вітаю! Я не авторка, але дуже чекала останню главу та епілог! На одному диханні! Чудовий роман
Інна Юрєва, А я й не здогадувалася, що хтось чекає! Дякую, що чекали і дякую за ваші враження!
Задоволення від завершеного шедевру. А потім -- обдумування, про що буде наступна книга)
Сергій Брандт, О, у вас детективи! Це рідкість тут. Приємно познайомитися♥️
Кайф! Відчуваю кайф! І вас вітаю))))
Чарівна Мрія, Прийшло й мені нарешті)) Дякую♥️
Гордість за себе. Ейфорія. Сумую за героями... Потім хочеться взяти відпустку та дати відпочити мозку...Але він сам не хоче . Пахне нові ідеї і кажи: пиши! Скільки роботи ще!!!)))
Марина Мелтон, За героями мені не сумується, бо буде другий. Щось типу гордості вже відчувається, через дві години))
Мені навпаки сумно
Олесь Король, ♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати