Ви вже ознайомились з новим розділом?

ось невеликий кусь

Але потім вона заговорила.

— Я... хочу сказати тобі дещо. 

— Її голос тремтів, як скло на межі тріщини. — Тільки тобі. Тому що більше — нікому.

Я трохи нахилився до неї. Просто кивнув. Дивився в її очі, і вперше за весь цей час вона не відвела погляд.

— Аня сердиться. Дуже. Каже, що та жінка нам ніхто. Що я даремно взагалі туди поїхала. Даремно витрачаю сили, емоції. Що я дурна. — Вона зітхнула, слабо посміхнулася. — Але Аня — вона завжди така. Сильна. Чорно-біла. У неї все просто — або «так», або «ні». А я не така.

Я не перебивав. Слухав.

— Нік... Він теж нічого не сказав. Просто кивнув, коли дізнався. Сказав: «Ну, буває». Він з дитбудинку, як і я. Тільки у нього не було ні шансу на якусь зустріч, ні на спогади. Його, здається, це взагалі не зачепило. — Соня замовкла на пару секунд, дивлячись у простір. — Але ти... ти один вислухав. Не засудив. Не сказав «забий». Ти просто зрозумів. Навіть не знаючи всіх деталей. І я... я не знаю, як тобі за це дякувати.

На книгу йде передплата!

Анотація до книги "Бісиш"

Вона мене Бісить! До роздратування і гніву. Дах зносить від її витівок і поведінки. А ще від її губ і її стогонів. Ми лаялися. Я штовхав її до стіни. Вона била, я цілував. Потім ми обоє задихалися. Це не кохання. Це пекло. Але мені туди — з нею.

владний герой  дуже гаряче   від ненависті до кохання

Посилання на книгу

А ще запрошую приєднатися до моїх соц мереж. Там ви знайдете багато візуалу, Анонсів. Та головне розіграшів проміків

(тицяйте на картинку)