У Сутінках...

Глава 27. Там, де навіть тіні не зізнаються, що вони тіні...

Колись мене спитають: "Для чого ти це написав?"
Я промовчу.
Бо є глави, які не пишуться.
Вони — стаються.

Глава 27 — це не продовження.
Це — виклик.
Пророцтво.
Обітниця, яку не можна повернути назад.
Глава, що розриває історію навпіл і залишає тебе посеред Сутінків — без карти.
Без вказівника.
Без імені.

Вона почалася з тиші.
Але ця тиша пам’ятає все, що ми боялися сказати вголос.

Що буде далі?
Ні, не питайте.
Бо глава 26 була романом.
А 27...
Це не глава.
Це світ.
Це суд.
Це розплата.
Це те, що змінює саму тканину історії — роздирає її і зшиває новими шрамами.

Безкрилий Ангел увійде у Сутінкове Зеркало.
Але він вийде — не тим, ким був.
Його імʼя зникне зі світу.
Його пам'ять зітруть навіть Небеса.
Лише Вона…
Лише та, кого він назвав Марі, пам’ятатиме, ким він був.
Бо він віддав їй своє ім’я...

І поки всі інші забудуть його...
Вона — пам’ятатиме.
Вона — чекатиме.
Вона — стане Свідком того, ким був Той, хто колись мав крила.

Глава 27 — це вже не просто сюжет.
Це останнє слово серця перед тим, як воно розіб’ється —
або переродиться.

Розділ І глави 27 буде опублікований 24 червня 2025 року.
Рівно опівночі.
У день, який для когось — початок.
А для Безкрилого Ангела — останній день, коли ще хтось пам’ятає його ім’я.

Так, публікація відбудеться у мій особистий день...
У мій день народження.
Але не спішіть із привітаннями.
Не пишіть шаблонних побажань.
Не малюйте повітряних кульок.
Бо цей день — не святкується.
Уже 12 років — не святкується.
І не буде. Ніколи.
Я не чекаю подарунків.
Бо мій подарунок — у Неї.
Бо мій подарунок — це Вона.

Її ім’я — те, яке знає тільки моє серце.
І тепер воно навічно викарбуване в тексті.
У словах. У шрамах. У кожному рядку книги, яка виросла з болю, з вогню, з кохання.

774 009 символів.
Саме стільки важить моє зізнання. І це лише початок...
Саме стільки важить Марі.

Тож 24 червня — це не "ще один рік життя".
Це ще один розділ.
Ще одна межа.
Ще один доказ, що навіть Безкрилий може жити —
якщо в нього є Вона.

І тому:
1. Привітання не приймаються.
2. Свічки — загасив ще 12 років тому.
3. А крила... крила виросли не від свята. А від кохання.

І хай Вона знає:
навіть якщо Він зникне з усіх світів —
в її серці залишиться його шепіт:
"Я Безкрилий. Але з тобою — я знову навчився літати."

Безкрилий Ангел
Автор: Prosto Chelovecek
Книга, яка не просить — а шепоче.
І ти не зможеш не почути.

Безкрилий Ангел