Якби мене спитали: що б ти хотів порадити авторам "Букнету", яких ти читаєш, то я б без вагань написав: скорочуйте!
На жаль, всі твори, які потрапили в моє поле зору, мають одну і ту саму особливість - завеликий об'єм. Це стосується самої подачі "матеріалу": довгі описи, неважливі для сюжету деталі.
Окрім цього, хотілось би бачити в творах більше діалогів. Хай про місце дії, характери скажуть самі герої.
Пишучи це, я б порадив це все сам собі, бо саме вчора, працюючи над твором, зафігачив дві сторінки опису Січі, дві сторінки з усього трьома абзацами, у яких детально описано все, навіть матеріал, з якого зроблений частокіл. На щастя, вдалось зупинитись.
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКоментар видалено
Коментар видалено
Автори фентезі з вами не погодяться))) Там потрібно показати світ й почасти герої власноруч з'ясовують, що та й як у тому світі водиться й діалогів самих з собою й так вже трішечки забагато)
Але так - описи потрібно різати як тільки, так і одразу)
Люблю діалоги. Мені навіть сказали, що треба додати описів, бо сцени змінюються надто швидко. Довелось згадувати як це робити. Не важко, але все життя у діалогах) Тому трошки розбивила, але собі не зраджую)
Olha Alder, Любіть діалоги, й описи любіть
Як сонце, як землю, як краша.
Мені не подобається без описів. Я – за невеликі, але красномовні і влучні описи, які цікаво читати, і які ще глибше, так би мовити, занурюють у атмосферу історії. Звісно, якщо вони якісні і не банільні.
Бо інколи автори графоманять))) Це теж – крайність. Описи, які зовсім не підштовхують сюжет, краще викидати. Як і диалоги. Бо на мою думку, просто перелік подій, що відбуваються – не дуже цікаво читати. Хочется картину, повоноцінну, наче фільм дивишся…
Лариса Лешкевич, Я теж за описи, але в міру. Ну наприклад:
Світало, а Юхим був уже на ставку. Скрізь панувала тиша, навіть пташки, і ті мовчали. Хлопець, який встав ще затемна, почав клювати носом. Коли його голова почала хилитись до борту, хтось поряд сказав:
- Агов, рибаче!
Хлопець стрепенувся. Кліпнув очима, покрутив головою, але нікого поряд не помітив.
- Ти або іди спати, або зберись!
- А хто це? - запитав хлопець ще хриплим від сну голосом.
- Це я, твоя риба, - почулось. - Я тут, біля човна!
Юхим перевів погляд вниз і побачив голову невеликого карасика, що махав йому з води.
- Ти що, вмієш говорити? - з подивом запитав Юхим.
- Так, - мовив Карась. - А от ти ловити рибу - ні. Повчись чи що...
І, збуривши воду, риба зникла в мутних водах ставка.
Я за описи, але намагаюсь обмежуватись кількома абзацами, бо знаю, що це не цікаво читати, просто мені ТРЕБА, щоб читач уявляв все так само, як я.
До речі, це, мабуть, не зовсім ваш жанр, але деякі авторки, наприклад, пані Анна Лященко пише з таким мінімумом описів, що мені аж не вистачає)
Арсеній Троян, Дуже тонко ❤️
Якщо подумати, ця порада дійсно підходить, щоб вилітати з ваших уст!) Ваші історії завжди такі лаконічні і цікаві!)
Fill, Мерсі в боку
Ех, а я навпаки не вмію писати довгі описи. А іноді так хочеться
Світлана Бонд, Ну так давайте. Навіщо стримувати себе?
Я вибачаюсь за самовпевненість. Але то ви моїх творів не читали. Виважено наче в аптеці співвідношення описів та діалогів.
Лариса Бондарчук, Дякую) Приємно)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати