Скільки себе пам'ятаю, завжди це слово було синонімом до "бажання творити". Але останнім часом я все частіше зустрічаю думку, що ніякого натхнення не існує, а існує лиш праця. Я не можу погодитись із цією думкою, і орієнтуюся тут навіть не на себе, а на інших авторів. Мені, наприклад, чітко видно, коли твір (чи його частина) писався зацікавлено, з бажанням, а коли це була саме робота. Бо завершити потрібно, бо читачі риють землю)), бо автор, який регулярно не викладається -це забутий автор. А чим є натхнення для вас?
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені здається, багато залежить від статі автора) Як психіка влаштована... Хтось дійсно шукає музу, натхнення... Хтось (я серед них) - пише із задоволенням, але натхнення не відчуває ніколи.
Але відчуває гостре бажання творити. Дати життя історії. Хоча, якщо нав'язливі думки (вночі, наприклад) можна віднести до натхнення, то і я ним грішу інколи)
Oleg Poroshok, Те, що багато хто би заперечив -навіть не сумніваюсь))
Все просто - натхнення приносить ідею. І поки ця зараза не завіялась собі і не перескочила на щось новіше і цікавіше, потрібно швиденько придумати план, щось записати, щось надиктувати і почати писати книжку. Потім то робота - скласти все це до купи, серед котрої то тут, то там вигулькує натхнення і все псує, вводить нових персів, підкидає цікавіші розвитки сюжету і повороти, говорить що план фігня, треба переписувати, а кінець ще більша фігня і треба думати.
Так що одне без другого не буде. З одним натхненням нічого ніколи не допишеш, з однією роботою напишеш, але воно буде нецікаве навіть самій собі.
Коментар видалено
Не можу не погодитися з Вами. Спершу завжди бажання, а робота – це удосконалення його)❤️
Тая Бровська, Дуже приємно, що ви реагуєте на мої думки, тому що всі, також і я мусили і мусимо кожен день з цим взаємодіяти. Я про те коли тебе пре треба терміново сідать і створювати. І в цьому велике значення має те чи ти не ледачий.
Мої слеши - виключно хобі. Я не змушую себе писати. Просто знаю, що якщо примушувати - нічого все одно не вийде. Хоча сама дуже захоплююся тими авторами, які пишуть кожен день свої розділи❤️❤️❤️
Oleg Poroshok, ❤️❤️❤️
Питання без відповіді - і на довгі години дискусії!)
Одне точно відомо: коли текст вимучений, коли дедлайн, наприклад, або ти пишеш, аби ані дня без рядочку, - це відчувається читачем. І навіть тобою, коли ти повернешся до тексту згодом.
Але важлива дисципліна і регулярність. В житті бувають різні моменти.
Прикриваючись творчою кризою я кілька років не писала.
Потім під натхненням оп і написала відразу одне з найкращих оповідань.
Але воно не варте такої величезної паузи.
Адже письменницький м'яз потребує регулярного пропрацювання.
Якщо ти ще й маєш вільний час, енергію і натхнення, то ти взагалі щасливчик!
Oleg Poroshok, погоджуюся!
Натхнення, це коли всередині тебе шепоче щось таке, що є дуже гарне і чого немає у інших. Шкода, що не всі до цього шепоту прислухаються. Тому що шепоче всім, бо скільки людей стільки світів і нема подібного.
Буває, сідаєш писати (чи малювати) з таким бажанням, а виходить якась фігня)) А буває й навпаки - настрій сірий, голова болить -а воно взяло і дуже навіть непогано вийшло))
Дієз Алго, Буває) Я не малюю, але не перестаю вражатись, наскільки вдало іноді пишуться ідеї, продумані на рівні "ну щось там десь"...
Кожна праця потребує натхнення. Писати це праця, бо ти маєш мати знання уявлення аналітику фанатзію...Натхення - бо без цього все буде лише сухим мішком.
О! Я теж помічаю, коли автору було цікаво писати, а коли текст наче вимучений. Хоча вважаю, що коли натхнення не прийшло, то його можна викликати різними способами.
Ну, тут залежить від цілеспрямованості і неледачості) А ще вільного часу) Бо не кожен же день ти і хочеш, і можеш сісти писати!)
Дієз Алго, Я теж здивувався!) Один раз повідомлення прилетіло, потім вдруге!) І я такий -шо?-
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати