Або кого ми готові чути й кому можемо довіритися. 

Будь-який тягар стає легше, якщо його із кимось розділити.

Всі чули й багато хто це перевірив з нас особисто та неодноразово.

Але чи не кинуть цей тягар посеред дороги тобі на ноги й чи не впаде він потім тобі на голову, зачепивши ще щось при падінні?  Чи є якісь гарантії, що цього не станеться? 

Ствердної відповіді ніхто не дасть. Та вона навряд чи й допоможе.

Жодних гарантій. Тому, що ніхто з нас не знає, що очікує завтра. А теорію імовірності ніхто не відміняв. 

Чим це для нас повернеться у майбутньому, ми іноді навіть нафантазувати не зможемо. 

У відповідь на свою відвертість ми часто отримуємо поради, коментарі, критику. Іноді потім нам це згадують і не завжди добрим словом. Тролять, кпинять...

Зупиняє нас це? Прислухаємося? Самі так не чинемо?

І хто ж ці люди у нашому оточенні? 

Старші та досвідчені - батьки, близькі, рідні?

Психотерапевти, вільні вуха чи випадкові знайомі?

Друзі та подруги, в яких особливо й досвіду немає, але слух гарний, око уважне, а язик гострий?)

Кому з них ви довіряєте найбільше? І чия довіра для вас найдорожча?

І чи варто комусь довіряти беззастережно та повністю? 

І можливо за це варто чимось таки платити?))

Наші друзі поганого не порадять.

Наші батьки знають краще.

Ми й самі розумні.

Перевіряємо теорії разом.

Приєднуйтеся https://booknet.ua/book/ne-sama-razom-b431978

Початок історії https://booknet.ua/book/ne-sama-b429600