Розділ на сайті

Я сиджу ще трохи. Потім підіймаюсь. Повертаюсь у кімнату. І тільки тепер — дозволяю собі видихнути.
Я не знаю, чи вчинила правильно. Але точно знаю: я не могла відкрити, не будучи впевненою, що зможу витримати правду. Не тому, що вона страшна. А тому, що впустити когось — означає показати все, чим ти не є і ким боїшся бути.
Іноді — не відчинити двері важче, ніж зробити крок назустріч. Але саме цей крок — іноді рятує тебе від втрати себе.

Чоловік на годину 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
✨ Оновлення чекає на вас ✨
✨Нова глава вже опублікована.✨ ✨ А хто ще не долучився до цієї історії — щиро запрошую ✨ ♥️Серце Безсмертного♥️ У «Серці безсмертного» напруга зростає, емоції стають гострішими, а зв’язок між
Гріховне Місто
Вітаю! Попри те, що у Києві перебої зі світлом, я намагаюся повернутися у колишній темп написання книг :) Сьогодні починається нова історія: Гріховне Місто. Це темне романтичне фентезі з незвичайним світом. Оповідь
ох цей візуал☺️
Капітан і його головний біль - тут до речі трішечки змінилася обкладинка. А тепер показую вам капітана Орвена Кальда. Він зі своєю дисципліною... чи з особистим ставленням до іншого капітана? Вівіен тут не пощастило. І
Мої різдвяні історії
Хочу трохи поділитися тим, як з’явилися дві мої історії — Різдвяне диво Карини і Різдвяний подарунок Мирослави. Я згадую, як починався грудень, і на Букнеті розпочалася справжня магія. Чарівна Ольха Елдер організувала
Страшно, коли хтось вершить чужі долі...
Війна... Стільки жаху в цьому слові. Страшно, коли власне життя знаходиться у чужих руках. Іноді сидиш в бомбосховищі або забиваєшся у найвіддаленіший куточок кімнати, чуєш вибухи, обстріли і вже не розумієш, з яких
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше