Псевдонім Vs Справжнє ім’я
Одного разу мені сказали приблизно наступне: Найкраще для автора — писати під власним іменем. Так простіше потім доводити авторське право. І взагалі, так видно, що автор – український письменник.
Я відповіла так:
«Автори, зазвичай, самі вирішують, чи їм писати під власним іменем, чи під псевдонімом. У кожного є власні причини для того, щоб зробити той чи іншій вибір. І обидва вибори заслуговують на повагу.
Навіть класичній українській літературі (і не тільки!) притаманні псевдоніми: Леся Українка, Марко Вовчок, Панас Мирний, Ірина Вільде та багато інших.
І ніхто з них ніколи не мав проблем з авторським правом, бо у видавницьких договорах записується справжнє ім'я автора, а потім - обраний псевдонім. А довести своє право на власний твір - дуже просто. Хоча б переслати його самому собі з одного імейлу на інший, як на початку роботи так і у кінці. І там буде зазначена дата.
А український автор - це той, що пише українською мовою, який би псевдонім він не обрав. Ірина Вільде взяла собі за псевдонім німецьке слово "дика", і не мала проблем, хоча жила ще за Радянського Союзу».
І справді – ім’я чи псевдонім, і який саме псевдонім – особиста справа кожного окремо взятого автора.
Запрошую всіх бажаючих поділитися власними думками на тему. І розповісти, з яких саме міркувань ви вирішили писати під власним іменем або підшукати псевдонім.
І користуюючись випадком, запрошую до прочитання моєї книги «Чоловіки всіх країн, єднайтеся!» Попереджую, що буде 18+ з першої ж сторінки!
Я – Марина, власниця туристичного бюро. Одного разу я повернулася додому завчасно і зловила мого чоловіка на гарячому – на моїй кращій подрузі! Я викреслила обох з мого життя, але біль залишилася. І ось, щоб забути про біль, я лечу до екзотичної країни. Я твердо вирішила: Руслан не заслуговує на вірність. Тепер моя черга зраджувати його з чоловіками з різних країн, чиї якості коханців буде приємно порівняти...
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю. Я колись також робив подібний блог. Він називався :"Як ти розшифровуєш свій псевдонім?")
Адріан Анжелворд, Дякую, треба буде пошукати серед ваших блогів. )
Взяла прізвище своєї прабабусі. Власне мені не надто подобається. Хоча воно має досить цікаву історію яка стосується ще козаччини і французьке походження. Бо бачте мій далекий предок слугував у французького короля. І ні це не жарт.
Ім'я Олесь частина мого власного імені і саме Олесею мене хотіла назвати мати. Чому чоловічий? Бо це моя особиста примха. І ще одне якщо Король перекласти на англійську вийде досить круто. ))).
Я не соромлюся того, що пишу. Мені байдуже, що скажуть інші. Наче усе..
Астарта Грей, ❤️❤️❤️
Я особисто з самого початку твердо для себе вирішила, що буду писати виключно під псевдонімом. До того ж він для мене, як моє друге ім'я.
Аріда Демоніар, Дуже цікавий псевдонім. І якщо він відповідає тому, що ви пишете, то це чудово. )
Мій псевдонім круто так врятував мою кар'єру бо фанфіки, які я писала з 12 років, повикладали на російських сайтах, про які я навіть не знала, поки мені на це літагент не вказав. Тепер я хочу видати книгу друковану під справжнім ім'ям, а ще переписати біблію теж під псевдонімом, бо після такого проекту з моїм іменем буде пов'язаний великий скандал і ніхто не захоче видавати інші книги.
Crown Horror, Цікаво... Ви хочете створити власну релігію?
Починала писати, звісно, під псевдонімом. Тоді була молодою і соромилася: «А що скажуть інші?»
Потім подорослішала, зрозуміла, що мені байдуже. Але щоб змінити ім’я, потрібно було видалити всі книжки. Звісно, було шкода коментарів, «лайків», рейтингу — тож я залишила все, як є.
А потім прийшов 2022 рік. Я була зареєстрована не лише на цьому сайті, а й на інших, де викладала книжки російською мовою.
Видалила все — без сумніву й жалю. І тут також. Щоб старий псевдонім не ліг тінню на нові книжки.
Спочатку хотіла знову обрати псевдонім. А потім замислилася: а навіщо?
Чи я чогось соромлюся? Від когось ховаюся?
Та й потім доводь, що то ти: вишукуй чорнетки, листування… Зайвий клопіт.
Залишила справжнє ім’я — щоб воно одразу виділялося серед усіх Ніжних, Весняних, Світанкових, Мітчел, Хоук, Лі тощо.
Щодо вигляду псевдоніму:
Заходячи до книгарні в пошуках книжок українських авторів, звісно, перш за все звертаєш увагу на ім’я.
Іван Симоненко, Марічка Верба тощо.
Звісно, є й українські автори з псевдонімами на кшталт Анет де Буа, Джулія Тетчер.
Усі ці книжки будуть українською мовою, але щоб це зрозуміти, потрібно відкрити книгу й подивитися, чи перекладено її з іноземної.
Наталія Шепель, Зрозуміло. Бо я хотіла запитати, чи не було у вас такого випадку, щоб читач, який прочитав ваш твір під псевдонімом, наткнувся на цей же самий твір, але під вашим іменем. І яка була реакція. Але якщо ні, то й ні. )
У мене є творчий псевдонім та паралельний акаунт, де я пишу речі, які сильно відрізняються від моїх жанрів))
Юрій Гадзінський, Не бачила. Зараз піду дивитися. )
В мене псевдонім — німецьке прізвище Брандт. Бо власне мало пасує до літератури))) Тому обрав більш звучне, коротке і запам'ятовуване.
Сергій Брандт, Вам пасує. розумію ваш вибір. )
В мене власне імʼя. Особливо не заморочуюсь. Хоча б тому, що на одному тільки фейсбуці є, мабуть, 100 Ірин. Спробуйте, вгадайте, хто з них я? На авторській сторінці мого фото немає:)
Ірина Скрипник, Повезло вам з чоловіком. )
Я думаю, чимало авторів, створюючи свої літературні світи, хочуть там залишатись певний час, для мене письменництво це — терапія і порятунок від буденності. Тож псевдонім(ім'я одного з моїх же персонажів), це такий собі пропуск до тих світів, які я для себе відкрила чи відкрию дуже скоро
Все індивідувально, кожен автор заслуговує на успіх та просування, а ім'я — це його власне рішення, яке ми, як колеги та читачі, маємо підтримувати)
Кайла Броді-Тернер, "Я думаю, чимало авторів, створюючи свої літературні світи, хочуть там залишатись певний час"
Так, поділяю вашу думку! Деякі автори теж хочуть бути частиною світу, який самі ж і вигадали. Це така гра, яка має повне право на існування!
Я вирішила взяти собі псевдонім, бо моє ім'я звучить надто серйозно для тих книг, що я пишу. ))
Астарта Грей, Дякую. ) ❤️
Я - людина, яка ніколи не носить футболки з написами)) Не пише девізів і не розмахує прапорами. Мені ближче "бути", ніж "мати вигляд". Ну і так, викласти книгу під своїм іменем -це стати публічною, хоча б в своєму маленькому колі. Тому я вибрала псевдонім, що приблизно має значення "якийсь бог")) Але маю сказати, що автори з українськими іменами і прізвищами справляють на мене більш позитивне враження.
Дієз Алго, Дякую за вашу думку! Мені теж подобається, коли людина пише під власним іменем. Але я чудово розумію і тих, хто бере псевдонім.
Пишу під власним ім'ям — без псевдонімів і маскування. А коли дивлюсь на авторів на Букнеті, то іноді здається, що я випадково зайшла на міжнародний літературний форум. Суцільні "Мішель де Ля Мур", "Аманда Блек" і "Кассандра Найт" — наче кастинг на Netflix, а не платформа для книжок. Українських авторів можна перерахувати на пальцях... однієї руки після сніжки з петардою. Але тримаємось! Хтось же має зберігати баланс між вишуканим гламуром і нашою рідною безкомпромісною щирістю
Хоча, чесно, нічого не маю проти псевдонімів! Навпаки — дружу з чудовими українськими автор(к)ами, які просто обрали звучне ім’я для обкладинки. Але іноді все ж хочеться побачити більше наших рідних, знайомих імен,
Коментар видалено
"Найкраще для автора — писати під власним іменем. Так простіше потім доводити авторське право. І взагалі, так видно, що автор – український письменник." - здається я десь бачив цей коментар. Тим не менш, це здається суб'єктивна думка тої авторки!) Це правда, але тільки тоді, коли твори НАСТІЛЬКИ потужні, що треба ще й права доказувати!) А ще це залежить від бажання автора розкривати конфіденційну інформацію) Так, Ім'я сюди ж) Або коли пишуть, і не хочуть щоб знайомі знали, хто це написав, хаха)
Fill, Я також.
Повністю підтримую — вибір між власним іменем та псевдонімом дійсно дуже індивідуальний і залежить від багатьох причин. Для когось це питання безпеки, для інших — творчої свободи чи стилістичної побудови образу автора. І дійсно, історія літератури підтверджує, що псевдоніми — це не виняток, а нормальна практика, яка не заважає захищати авторські права.
Особисто вважаю, що важливо, аби автор відчував себе комфортно зі своїм вибором і зберігав чесність перед читачами. Український письменник — це насамперед той, хто створює літературу українською мовою та розвиває нашу культуру, незалежно від того, під яким ім’ям він пише.
Aelina, "Український письменник — це насамперед той, хто створює літературу українською мовою та розвиває нашу культуру, незалежно від того, під яким ім’ям він пише".
Саме так! Це - найголовніше!!!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати