Я хочу щиро попросити вибачення за свою раптову й тривалу відсутність. Я розумію, як це — чекати продовження улюбленої історії, заглядати на сторінку в надії побачити оновлення, і не знаходити нічого нового. Це розчаровує, і я це відчуваю разом з вами.

Причини мого зникнення були особистими, але, на жаль, вони забрали в мене сили, натхнення та час. Інколи життя підкидає випробування, які вибивають із колії навіть найбільших мрійників.

Але я не забула про вас. Не забула про історії, які ми разом переживаємо. І не забула, що за кожною цифрою перегляду стоїть хтось справжній — ви, хто чекає, вірить і підтримує. Це безцінно.

Я повертаюсь. Повільно, але щиро. І обіцяю, що попереду ще багато того, за що ви колись полюбили мої книги.

Дякую за терпіння, за віру, і за те, що ви залишаєтесь поруч

З любов’ю, Ксантія Фарсен