Фіктивне весілля, а чи потрібне воно взагалі?

Мирної ночі, сонечко! 

Роман " Вкрадене серце" — оновлено.

Розділ від до Вілена.

Уривок.

— Не все так просто, Марку Яковичу. Я вчора підписав юридичну угоду з Котовим щодо цього фіктивного шлюбу.

— Вілене, це не проблема, — суворо випалює партнер. — Це ти в нас чесний та довірливий, але знай: підписана угода — не вирок. Ти можеш розірвати її, посилаючись на тиск з боку Котова, стан афекту та інші фактори. Зрештою, ти ж можеш просто передумати. Звісно, буде нелегко, але якщо є бажання — то, повір, немає нічого неможливого, — він важко зітхає й додає: — Але послухай мене, розлучення — це не найкращий вихід із ситуації. Бо якщо по суті розібратися, то тобі той шлюб даром не здався. — Камінський повертається й додає: — Але це твоє життя, хлопче, і як у ньому бути й, що робити — вирішувати тобі. Ти поради слухай, але роби, як підказує серце, — важкий стогін зривається з грудей чоловіка, і він просить: — Ти добре подумай. А поки підпиши документи, бо мені пора їхати.

Тепер важко зітхаю я, підписую документи і обіцяю партнеру, що приїду в офіс, як тільки відвідаю Котова. Набираю свого ніби тестя й повідомляю, що зараз приїду до нього в офіс...

Читати тут...

Тихої ночі!