Сьогоднішня ніч у Києві залишила глибокий, пульсуючий шрам, десь глибоко в моєму серці.
Пишу не для лайків, а тому що не можу мовчати.
Мене душить відчай.
Слова — застигли.
Навіть книжки, що завжди рятували, — більше не дають спокою.
Біль паралізує.
Світ, у якому я жила, розсипався на дрібні уламки.
Як писати про любов і красу, коли в голові лише крик?
Можливо, сьогодні — не час для творчості.
Сьогодні — час дозволити собі відчути. Поплакати.
Не вимагати від себе бути сильною.
Але я вірю, що навіть найчорніша ніч не вічна.
І коли крізь темряву прорветься світло —
я знову писатиму.
Про біль. Про правду.
Про віру, що добро переможе. І звичайно про кохання.
❤️ З любов'ю Тіна ВОЛФ, ваша невгамовна авторка :) ❤
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ цьому і є вся суть автора - бачити щось, що дає сили жити самому і дарувати те тепло іншим. А якщо зневіритися в собі в ідеї добра і світла - то легше від того не стане. Власне з такою думкую кожного дня і встаю. Який прекрасний світлий сонячний початок дня. Тож вам бажаю - робіть собі настрій і не падайте в депресую. За неї не платять.
Руслан Баркалов, Ваш коментар надзвичайно надихає і перегукується з істиною. Дякую, що поділилися цією мудрістю! Повністю підтримую вашу філософію "робити собі настрій" і не піддаватися зневірі. Вчора я лише дозволила собі відчути все, що вирувало всередині, просто дала волю емоціям. Це був необхідний етап прийняття і переробки психологічної травми. Знаю, що навіть найчорніша ніч не вічна і це всиляє надію і віру, що добро все ж переможе.
Дуже важко... Але ми мусимо триматись і вірити у перемогу.
Лана Рей, ❤ ❤ ❤
Простягаю вам руку ❤
Чарівна Мрія, ❤ ❤ ❤
Сьогодні плачуть усі... Наше сьогодення змушує нас змінюватись. Змінюються долі та характери людей та й цілих поколінь. Але, особисто я , у такі тяжкі моменти дозволяю собі виплакатися в подушку, до зірваного голосу, а потім ... Потім роблю собі ромашковий чай відкриваю книги про кохання, віру і добро та занурююсь у вигаданий світ, відпочиваючи душею. А зранку з новими силами та новим сходом сонця, я знову поринаю в наше сьогодення. Відпочиньте, поплачте, знайдіть свою точку релаксу. А ми, ваші читачі, з нетерпінням чекатимемо ваших нових творів. Разом ми сила!!!
Bliznec Drakon, Щиро дякую вам за такі теплі слова підтримки ❤️
Знаєте, я в такі часи слухаю ось цю пісню Cynthia Erivo – "Stand Up". Можливо, вам вона допоможе. І навіть якщо ви не знаєте англійської, ця пісня може трішки додати сил. Вона про силу духа, про боротьбу, про віру в краще.
Полiна Крисак, ❤️
Всім нам зараз важко. Любі слова позитиву будуть здаватися казкою чи чим-то нездійсненним але... Настане Дей і вогори згинуть. Любі повернуться. Біль, звісно залишиться і навіть час не допоможе. Говорячи: пройде час і стане легше. Люди лиш брешуть собі. Час пройде і ми просто навчимося жити з тією болью. Вона залишиться і буде про себе іноді нагадувати але ... Тільки нам вирішувати яким ми хочемо бачити своє майбутнє, і на вирішувати ким ми хочемо бути.
Тримайтесь там, а я вас міцно обіймаю, намагаючись зігріти вас своїм теплом і позитивом. ＼(◔‿◔)／
Полiна Крисак, Дякую ❤️
Бережіть себе. Добре розумію Вас, зранку була в такому ж стані.
Добро обов'язково переможе. І лише Любов врятує цей світ☀️
Лекса Т. Кюро, ❤
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати