Якщо любити розумом, а не серцем можна уникнути багатьох проблем. Як іноді хочеться наділити своїх персонажів мудрістю, почуттями до "правильної" людини, вмінням керуватися логікою, а не закоханістю... Однак, вони мене вперто не слухають живучи своїм життям. Роблять власні помилки та йдуть тим шляхом, який обирають самі... 

Трошки поділся з вами сокровенним)

Коли я писала свою першу історію Шепіт вітру, то планувала інший фінал для Каті та Ігоря. Вони не мали бути разом. Як, власне, і склалося у першій частині дилогії. Та в другій вони вирішили інакше. І не дозволили мені їх  розлучити.

Ось вчора стартувала друга частина дилогії ПОДИХ. Книга в процесі написання і хоч, я запланувала для головних героїв свій фінал, не впевнена, що він таким і буде. Герої своїми, іноді непередбачуваними, вчинками вносять доволі суттєві корективи. Тому чим все закінчиться цікаво не тільки вам, але і мені)))

А продовження історії ЧИТАЙТЕ ТУТ