Автори, давайте поговоримо чесно. Зізнавайтеся, було таке: викладаєш новий розділ, захоплено натискаєш "опублікувати" — і краєм ока вже виглядаєш, що там у коментарях. А там:
"Йой, не очікувала, що ГГ таке зробить... Щось не в'яжеться."
"Якби більше опису чи деталей цієї сцени..."
"Уже п’ятий розділ, а нічого не сталося!"
І ти такий сидиш із чашкою кави, дивишся на це — і думаєш: а може, і справді нічого не сталося?
А потім згадуєш, що в тебе був план. І героїня мала бути інфантильною. І опис — ні до чого, бо сцена розкривається через діалог.
То що ж робити з цією критикою? Слухати? Ігнорити? Видихати?
Моя думка — автор має фільтр. І чим далі — тим він точніший:
-
якщо коментар вказує на щось технічне, і ти такий: "а й справді забагато внутрішнього монологу на 4 сторінки" — то це плюс;
-
якщо це просто "я б написала інакше", то… так, написала б. Але це ж твоя історія, правда?
Критика — це іноді ліхтарик, а іноді просто чужа карта, яка веде не в твій світ.
Слухати? Так.
Але правити сюжет, стиль, героїв тільки тому, що хтось "не зрозумів"? – Навряд.
Бо ти — автор. І якщо у тебе в голові вимальовується історія, значить, вона вже має право на життя.
Тож зізнавайтеся, автори - читаєте коментарі? Чи вже навчилися пропускати через свій фільтр? Пишіть в коментарях - подискутуємо!
19 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКритикою мають займатися критики. А думки в коментарях від різних юзерів - це не критика, а заздрість і придирки. Якщо автор, звісно, сам не попросить висловитись про його твір "колег по цеху", але це буде просто думка читача. Я проти критики в такому вигляді. Якщо потрібна думка про твір, то треба звернутись до професійного критика чи літредактора з досвідом роботи з текстами, подібними до текстів автора.
Marfa akilova Vladovskaya, Будь-який коментар — це вже внесок.
А якщо він ще й обґрунтований і розгорнутий — узагалі золото.
Залишати коментар чи ні — справа нескладна.
Якщо видно, що автор приймає лише схвальні відгуки, а решта зникає без сліду, то критика, хай навіть конструктивна, ймовірно, буде просто видалена.
Критика потрібна і важлива, бо вноді можна отримати дійсно корисні поради, але дійсно є і такі що як ляпне, хоч стій хоч падай. На одну з перших книг підсіла була набожниця, ну то таке, людині цікаво, і якщо різного типу проповіді та наставляння до бога в коментарях я ще якось терпіла, то коли вже мені почали заявляти, що пишу ледь не про себе — терпець мій урвався, адже й до космосу я теж не літала, принаймні у цьому житті точно :)) І от спрашується, якої холери промаринована ієговістка під трилером про кексуальне рабство сидить від розділа до розділа зі своєю єрессю? Невже вона дійсно вважала що люди будуть читати її проповіді?!
Ньюбі Райтер, Точно! А я й не туди... а воно он що воно :D. Та в мене чимало гріховного для таких, що й на сповідь замучаються бігати для прощення гріхів :))
Якщо критика конструктивна, вона корегує ріст автора. Якщо ж вона "зла" то лише знищує і без того слабкий вогник бажання творити.
Зрештою, треба бути готовим, що завжди знайдеться хтось хто не так зрозуміє, не так сприймає, не так бачить проблему. і це нормально. І навіть, якщо він висловив свою думку, іншу від думки автора, це ще не кінець світу.
Руслан Баркалов, повністю з Вами згодна)
Якщо ви боїтеся критики, то не варто щось починати. І ніяка дискусія тут не допоможе. Знімайте рожеві окуляри, не всім ви подобаєтеся, і не всім подобається те, що ви пишете. Люди мають право сказати своє "фе", навіть якщо воно не обґрунтоване. Отакий жорстокий світ
Інна Камікадз, повністю з Вами згодна)
Я сама іноді болісно реагую на критику, особливо коли вона з розряду «а чому не отак?». Але якщо коментар конструктивний — це навіть надихає, хоч і не такий, який хочу. Бо читачі можуть бачити і відчувати, а це може допомогти, якщо не порушує гармонію діалогів чи сюжет.
А якщо просто «не зайшло» — раніше переживала, а тепер розумію: зачепило ж, пишуть! І навіть такий коментар — теж реакція. А ще, між нами, іноді саме вони підіймають рейтинг)
Тож не розчаровуємось, пишемо далі!
Єва Борея, повністю з Вами згодна)
Прочитавши коментарі авторів тут в блозі. Зрозуміла, що більше коментувати книги - не буду.
Наталя, мої можете коментувати! люблю конструктивну критику!)
Думаю, ви праві) Якщо цей коментар допоможе з написанням і справді вказує на помилки автора, то краще прислухатися. Але якщо коментар є хейтом, чи "аби написати", сенсу слухати немає:)
Порівняння з ліхтарем звучить гарно)) Натхнення вам!
Віка Лукашук, дякую за Вашу думку, Вікусю!
Я однозначно за коментарі. Не важливо які вони будуть: погані чи хороші. Це думка людини, що прочитала мою книгу, отже вона має місце бути. А я вже самостійно відфільтрую те, що далеко від конструктиву. Погано коли взагалі нічого не пишуть, а ставлять за розділ, де розкривається характер персонажа двійку, а там де поцілунки п'ятірку. Стає цікаво чому така оцінка. Але ж відповіді немає...
Анжеліка Горан, повністю з Вами згодна)
Звісно, критика потрібна -- але лише конструктивна, а не по принципу "просто напхати за комір... (кхе-кхе) мінусів, бо дещо не сподобалося". Пишіть, в якому місці і що саме вам здається дивним, непідходящим або неакуратним. І як би ви це виправили.
Сергій Брандт, повністю з Вами згодна)
Мені якось одна читачка написала про сам сюжет книги, що в деяких моментах сміялась. І не від того, що сподобалось, а від того що це просто "як таке може бути". І перші слова були: "Я ніколи не пишу коментарів, але тут мене накрило". І скажу, що накрило по повній, бо абзац такий написала невдоволення, що просто жах. І щоб це мені не псувало настрій коли заходжу дивитись інші коментарі, коли їх пишуть. Я просто видалила той коментар. Якось так.
Вікторія Грош (Rouce), буває і таке, на жаль)
Критика буває різною. Наприклад:
1. Читач обурюється, бо в головного героя не той колір очей. Серйозно? В таких випадках глибоко вдихаємо, усміхаємося й гордо ігноруємо.
2. А от якщо в історичному романі Цезар хлюпає капучино з мигдальним молоком — тут без критики вже не обійтись. Бо або автор фантаст, або у когось машина часу в шафі.
P.S. Перші — пропускаю. Другі — перевіряю, бо хто знає, може, й справді Цезар там з айфоном сидить.
Наталія Шепель, повністю з Вами згодна)
Читаю. Щось пропускаю. До чогось прислухаюсь. Але переписувати історію повністю точно не буду. Хіба що трохи підшліфую через N-ий час після публікацію.
Ірина Скрипник, теж так роблю!)
Тут перетин двох світів. Читач собі читає, йому не подобається - він каже.
Читачі ж не знають, які ми тут усі кришталеві і що чахнемо над своїми книжками, як Кощій над златом)))
Але я особисто зауважень не роблю, нічому. В тому числі одруківкам. Хоча конструктивна критика ще нікому не заважала, але ж наче мене не просили.
Олеся Тиха, я іноді роблю зауваження, але дійсно якщо багато граматичних помилок. А критикувати сюжет, думаю, не має сенсу, адже автор сам так бачить)
Я звертаю увагу тільки на ті заувження, які стосуються помилок або описок. Бо, як гарно ти не вичитуєш книгу, все одно вони трапляються -- на щастя, доволі роідко. А сюжетні повороти, характери героїв у мене продумуються заздалегіть, тож читач лише вибирає: читати як є, чи піти мимо...
Лариса Лешкевич, повністю з Вами згодна) теж так роблю і біжу виправляти!)
Я завжди дослухаюсь до критики — але лише тоді, коли сама внутрішньо відчуваю, що в ній є рація. Якщо бачу, що зауваження справедливе, обов’язково враховую й роблю висновки. Для мене важливо розрізняти конструктив і просто суб’єктивну думку.
Світлана Романюк, повністю з Вами згодна) теж так роблю!)
Може, і даремно автори скаржаться, що в них мало коментарів гггг))))
Олеся Тиха, повністю з Вами згодна)))))
Є різниця між конструктивною критикою і суб'єктивною. Комусь не імпонує виклад, сюжетні повороти, описи локацій або наявність відсилань у діалогах. Але це справа особиста, і автор не може фізично підлаштовуватись під вподобання інших, бо читачів може бути багато і кожен має власне бачення, автор же, в погоні за втіленням чужих задумів, втрачає власний. Критика має значення, коли це коментар стосовно структури твору, скажімо, занадто швидка розв'язка, коли читач не встиг захвилюватись в кульмінації, як автор вже всіх врятував. Наявність, скажімо граматичних помилок, які впливають на сприйняття(що буває у багатьох читачів), технічний аспект, як Ви зазначили, а це взагалі об'ємна тема, бо у нашу цифрову еру може бути що завгодно.
Брати суб'єктність за мірило -- однозначно не варто. Конструктив може принести величезну користь автору, але люди нерідко забувають, що і критику надавати треба грамотно, більшість вважає образу чи хейт критикою, але це, звичайно, не так. Можливо, якби люди вміли грамотно формулювати критичні відгуки, люди б не сприймали критику як обов'язково щось негативне, покликане образити автора і його роботу.
Кайла Броді-Тернер, повністю з Вами згодна)
Мені такого не писали... Ті приклади, що ви привели - вважаю, що "водити рукою автора" читач не повинен. Нічого хорошого це в результаті не дасть. Інша річ - одруківки, граматичні помилки...
Дієз Алго, повністю з Вами згодна)
Прочитала коментарі. І як простий читач. Я трохи в шоці!(( Спочатку автори масово постять блоги, що їх ніхто не коментує. А потім, чи прислухатись до цих коментарів)
PS: Читачі відтак стали дійсно. Набагато менше коментувати. Я тепер розумію чого. Я так зрозуміла нам читачам можна писати тільки - хвалебні відгуки іншого не дано? Я дуже рідко критикую. Я розумію, що автор старається. І це праця, і часто недоспані ночі. Але ж... це думка читача. Автор може прислухатись . А може і ні. Так є які взагалі переходять на особистості і ображають автора. До таких точно не треба прислухатись. Але ж є конструктивна критика?
Marfa akilova Vladovskaya, Також трохи в шоці від коментарів авторів. Треба подумати чи ми компетентні? Ну ок я не компетентна коментувати не буду. А потім автори постять блоги чому ми їх не коментуємо.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати