Не обов’язково бути письменником, щоб це помічати.
Читаєш роман — а там знову:
- Якщо герой багатий — обов’язково травмований.
- Якщо героїня сильна — то її треба зламати, щоб «показати справжню».
- Секс на 5-й главі, і бажано після бійки.
- Усі проблеми вирішуються одним поцілунком.
- Головний герой — обов’язково або мафія, або альфа, або обидва.
І знаєте, що найсмішніше?
У мене теж такий сюжет. І мені він подобається!.
А тепер ваша черга!
Що вас найбільше дратує у романах? Які «правила» ви би вже викинули з книжкових світів?
Пишіть у коментарі.
Давайте разом посміємось над тим, що самі й любимо)
24 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже класна тема блогу) Здавалося б така зрозуміла, а змусила мене добряче задуматися: яке ж з тих кліше, які я сама і читаю, і використовую)) мене дратують... Думала-думала та й знайшла.
Мене страшенно дратують колишні, які обов'язково дурні та дурепи... Чомусь наша психіка так легко і гарно сприймає ось цей наратив, що якщо колишній/колишня – то це якесь чудовисько чи опудало, від якого ледве вдалося спекатися, а воно ж знову лізе та лізе поміж очі...
Чесно зізнаюся, що в мене буде ще не одна книга з такими колишніми)) однак я дуже хочу колись так легко та природньо прийти до сюжету, де колишні – якщо і не друзі, то просто люди, з якими ми пройшли певний відрізок шляху і хай там як, а нас ніхто в кайданах не тримав. Це був спільний шлях і вибір) Менше токсиків точно не завадить, якими б манливими вони не здавалися для сюжету)
Найгірше кліше - це коли герой в кльошах. Давно з моди вийшло просто.
Я вважаю це справа смаку. Якщо мені не подобається певне кліше( а їх ну дуже багато) а також жанр. Я просто не читаю. Як читач я надто перебірлива. Мені догодити ну дуже важко. Але якщо іншим те заходить то на здоров'я. Ну судячи з того що я прочитала нижче мені ще довго пасти задніх)))
Aelina, На жаль їх не багато.
Ооо, тримайте мене, бо зараз згорю від внутрішнього facepalm! :D
Є кліше, які повторюються так часто, що здається, вони мають власну прописку у кожному другому романі.
1. “Вона не така, як інші” — сказала героїня, запиваючи каву з ванільним сиропом, поки читала класиків, мала зелені очі та «пишні форми, але не вважала себе красивою» :))
2. Герой-брутало: «Я монстр, я не для тебе…» — каже він, поки підвозить її на Lamborghini, встигає розбити трьом щелепи, але гладить кота як душевно скалічена душа і цим чіпляє головну героїню. Вона розуміє, що це він «соулмейт».
3. І вишенька — мафія/вовкулака/альфа/спадкоємець трону (іноді в одній особі) обов’язково закохується в дівчину, яка носить кеди і читає книжки, бо вона — о, боже — чесна, і може любому словом відповісти. ☺️
А тепер зізнаюсь…
Я все це читаю, навіть сама про спадкоємця Безодні накалякала :))
І мені подобається :D
Бо, як і в улюбленій піці з ананасом — іноді ти не розумієш, чому це смачно. Але хочеш ще.
Так що давайте вже чесно — ненавидимо, сміємось, бурчимо… але читаємо до 3-ї ночі, бо ж “що далі?!”❤️❤️
Вікторія Фед, Дякую вам за такий щирий і влучний коментар. Справді, іноді саме знайомі кліше дають те емоційне тепло, якого ми шукаємо. Посміхаємось, бурчимо — а читаємо, бо чіпляє)
Для когось "кліше", а комусь дуже добре заходять такі твори. І користуються попитом. бо люди не хочуть читати реальне чи звичне, яке набридло в житті. Всі люблять добрі гарні казочки. В яких обов'язково має бути усе вище перелічене. У будь-якого "монстра" обов'язково буде щось погане з минулого, тут і до психолога не ходи. Герої не зрозуміють головного в житті доки не пройдуть через лайно... і т.д. Без цього сюжет не буде цікавий - де все ванільно та без драми, без таємниць минулого, без втрат і т.п.
Марина Мелтон, Цілком з вами згодна! Комусь кліше, а для когось — затишна історія, яка гріє. Не всі хочуть реальності в книжках, іноді хочеться просто гарної казки з драми, травмами й щасливим кінцем )
Вітаю. Мене у книжках бісить лише одна річ, це прямолінійність сюжету. Коли він чистенький, гарно оброблений але прямий та рівний наче хай вей. І ти начебто ще на початку цього шляху, а вже бачиш кінцевий пункт прибуття.
Згодна по всім пунктам!
Мене дратує романтизація токсичних стосунків, нам показують травмовану людину, яку не рятували ні батьки, ні спосіб життя, ні друзі, ні психотерапевти, але тут він зустрів якусь "нетакусю", яка змінила його своїм чистим коханням. Це дуже шкідливий наратив, як і будь-яка романтизація насильства чи стокгольмського синдрому. Все це, на мою думку, несе більше шкоди, аніж користі. Ця тема себе вичерпала уже давно, і тому плавно перейшла до кліше, передбачуваних поворотів сюжету, коли уже з назви розумієш,до якої розв'язки автор веде читача.
дякую за тему! успіхів з новими творами ♥️
Кайла Броді-Тернер, З вами згодна. Але романтизувати легше чим боротися. Краще вірити що твій токсичний бос токсичний тому що закохався в тебе чим шукати іншу роботу. Бо де ж так платять, до доми близько і ще купа причин.
А де саме має бути секс? У мене в останній книжці в другій главі, але почали по факту в першій. Бачте, кліше уникнули ❤
До речі, а спілкуватись по-людські вони почнуть аж в 14-й) Норм чи ні?
Чарівна Мрія, То нічого) головне не в 5)
Мене більше дратує той факт, що всюди має бути хепі-енд. В житті люди якби іноді ще й і розходяться. Але не в книжках — ні, вони будуть разом, навіть після того, як він їй зрадив з усіма їхніми сусідами!
Дієз Алго, Так❤️
Романтизаці зґвалтування. Вже не вперше на таке натикаюся. Якось читала книгу, де герой вбив сім'ю гг, а потім її зґвалтував, і робив то не раз. Це люта жесть. Під кінець його виправдали, типу йому щось підсипали, ля-ля тополя, а насправді від добрий і пушистий, просто жізнь у нього тяжка. І що ви думаєте? У фіналі вони настругали дітей і зажили душа в душу. Нащо я це читала? Бо очікувала що вона його прикінчить, стане сильною героїнею як зазначено в тегах, але не все сталося як гадалося. Отаке от вам "від ненависті до кохання"
Полiна Крисак, Весь час про це думаю
Коли це токсичні стосунки. Коли вони зведені брат і сестра.
Aelina, Те саме, повністю з вами згодна.))
Я просто читач. Люблю і кліше(коли вміло обігрують). І люблю хеппі енди. Драми мені і у житті бракує. Особливо зараз з такою жорстокістю і війною. Після всього - хочу відпочити душею. Ну це моя особиста думка як читача. Не кидайте тапками, будь ласка.
Фортуніті, ❤️❤️❤️
Якщо в книгах є хепі - енд, то мені все подобається. )
Aelina, ❤️❤️❤️
Не люблю, коли в тропі «від ненависті до кохання» ненависть між персонажами необґрунтована, просто через якусь дрібницю. Хтось когось у коридорі збив, нахамив і все - вони вороги.
А взагалі буває настрій, коли хочеться почитати щось максимально клішоване. Або написати)
Ірина Скрипник, Ну ось, тут хоча б причина є:)
Мене втомлюють владні герої останнім часом. Коли гг слухає виключно свій статевий орган, але не героїню.
Люблю і кліше, і їх деконструкції (і як читач теж), це весело!
Здебільшого мене може роздратувати не саме кліше, а його реалізація, якщо вона невдала. Бо буває ж і вау) Але таке, що точно дратує... Герой сидить на супермегагіпер важливій нараді, від якої залежить його бізнес, героїня йому дзвонить чи шле звабливу фотку або дражнить його по телефону, він забиває на нараду і мчить до героїні.
Я розумію, коли така реакція на аварію, викрадення, хворобу коханої, але не на її фото в короткій спідниці.
Ірина Скрипник, Та ну, я бачила повно книг, де взагалі фокал лише у героїні, нема проблем з тим, щоб не описувати нараду, є проблема з тим, що панянка в короткій рожевій спідниці не отримає порцію ририри, на яку вона провокувала)
(то я згадую одну прочитану книжку, не з Букнету, здається, американського автора)
Стосовно бізнесу, ну, так, згодна) Я сама не завжди згадую, чим там вони таким займаються (але з нарад мої без поважних причин не втікають)
Є деякі моменти, які мене реально бентежать.
Наприклад, ось ця історія: він — з тараканами, вона — його рятівниця. І наче все має бути красиво, але як тільки починається виправдання його токсичної поведінки (типу "у нього ж важке дитинство"), героїня одразу все прощає: приниження, тиск, іноді навіть насилля. Ну камон!
Я от, наприклад, дала б ляпаса й пішла жити без забобонів ідіота. То і читати хочеться щось більш реальне, або хоча б виправдане.
Ще бісить, коли героїня надто довго ниє. Ну добре, понервувала — іди, зроби щось! Але коли її внутрішні страждання описані на дві сторінки, а суть усе ще: "я боюся" — то я вже сама страждаю ?
Єва Борея, Дякую вам за відгук! Дуже ціную, що поділилися враженнями. Такі коментарі змушують подивитись на текст під іншим кутом і задуматись. Обов’язково візьму до уваги
Навіть кліше можно обіграти так, щоб було цікаво і по-новому. Бо від кліше нікуди не подітися -- сюжетів, як таких, дуже мало ))) Це, навіть, цікаво, брати кліше і обігрувати його так, щоб читачі вигукнули у захопленні: Ти дивись! Який свіженький у цієї авторки сюжет! Хоч і простий! Будемо читати і насолоджуватися! )))
Aelina, Саме так! )))
А секс на 5йглаві дійсно бісить)
Тая Бровська, В мене інтим ближче до середини а то і до кінця книги) і мені здається що читачів навпаки бісить відсутність чимдуж скоріших спайсі сцен) хоча я не пишу спайсі, скоріше естетично прикрашено)
Щиро вважаю,що будь-яку ідею можна цікаво і гарно розкрити, а кліше дуже круто вписати в сюжет! Але тут головне, щоб історія і герої були переконливі, а таке (за моїми суб'єктівними спостереженнями) трапляється рідко, і я, як читач, дуже часто лювлю себе на думці "не вірю", і ось це реально дратує)
Aelina, Навзаєм❤️
Багатий герой, такий весь розчарований, все у житті бачив і вже нічого йому не треба. Але як тільки бачить бідну, але надзвичайно гарну героїню, то відразу закохується найромантичнішим, дуже чистим та трепетним коханням. )))
Але насправді я думаю, що будь яке кліше можна талановито обіграти, перевернути з ніг на голову і створити цікаву книгу.
Астра Астарта, Дуже дякую за вашу щирість і гумор! Починати з драйвової сцени — це круто і сміливо. Радію, що ви долучилися до обговорення, буду з нетерпінням чекати ваших думок про інші кліше!)
Коментар видалено
Не кидайте капцями, але я люблю кліше, бо у мене тривожність) раніше, коли була тільки читачем - читала тільки кліше, і тільки з хепіендом. Коли стала автором - пишу про те, що мені подобається, те, на що підсіла сама. Неважко догадатись що і люблю і пишу таке) лише намагаюсь розбавляти якимись додатковими подіями чи гумором, чи таємницями якимись)))
Aelina, Влучно) обожнюю стейки, то хто ж я така щоб відмовлятися від них лише тому, що багато разів їла)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати