Від чорнеток до публікацій

  О, Господи! Перечитую те, що виклала раніше, і чорнетки з того ж періоду — і бачу, яким насправді мав бути Ітан. Він ж мав бути відстороненішим, холоднішим та навіть диким (не побоюся цього слова). А що я маю зараз на руках? Солодку вафельку, яку потрібно обережно тримати пальчиками, ха-ха!!!

  Чи бувало у вас таке, що спершу в чорнетках усе одне, а коли вже ретельно підходите до опрацювання, дописуєте влучніші уривки, щось прибираєте —  вся структура повністю змінюється? Просто бабах у голові! І нова історія з того самого матеріалу.

 

  І ось для настрою  моя маленька булочка 

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Тиха
16.06.2025, 08:59:16

Буває. Особливо з тими, хто мав бути "відстороненим, холодним, диким" (чи інші крайнощі, можливо протилежним) а виходить нормальним)))
А сюжет взагалі робить що хоче, хоча десь на половині я його ловлю і впихую в чіткий план, за який не можна виходити. Інакше з'являються нові персонажі, арки, події, і так воно ніколи не закінчиться.

Показати 3 відповіді
Чай Дивака
16.06.2025, 12:26:06

Олеся Тиха, Аха-ха, погоджуюсь)))

avatar
Марина Мелтон
16.06.2025, 06:15:57

Ми всі зростаємо морально, емоційно, досвідом....і це нормально)))

Чай Дивака
16.06.2025, 12:23:32

Марина Мелтон, Так, ми рухаємося вперед)

avatar
DINA DEUS
16.06.2025, 08:43:01

Від першої чернетки "Опівнічнику" не лишилося у мене майже нічого, крім головного задуму, але головні герої за характером, на щастя, не змінилися. Я переписувала текст купу разів і навіть зараз, думаю коли закінчу писати, внести деякі зміни й переписати все. Ми, як скульптори, ліпимо зі свого матеріалу – слів та речень – цілі світи. Тому не дивно, що дещо деформується в процесі)

Чай Дивака
16.06.2025, 12:20:54

DINA DEUS, Ого, дуже знайомо мені :) Я ще пригадала фразу Мікеланджело про те, що скульптура вже є всередині каменю — він просто знаходить її.
І, мабуть, з книгою так само: вона вже є, просто ми поступово знаходимо потрібні слова, щоб вона була такою, якою мала би бути.

avatar
Чарівна Мрія
16.06.2025, 10:28:50

У мене фактично немає чернеток, я пишу начисту) Але герої, яких я вигадую в голові, в тексті доволі часто зовсім інші)

Чай Дивака
16.06.2025, 12:04:34

Чарівна Мрія, Он як:)

avatar
Анжеліка Вереск
16.06.2025, 02:15:21

Булочка те що треба))))

Чай Дивака
16.06.2025, 02:21:30

Анжеліка Вереск, Вона булочка, а я чай, все як треба)))

Інші блоги
Вечірні теревені ❤️
Вже дуже давно ловлю себе на максимально дивній ситуації. До мене приходить натхнення приблизно після кількох днів повного відпочинку і, можливо, навіть деградації (не виходячи на вулицю, не спілкуючись ні з ким). От просто
Буктрейлер до 1 частини "Впусти мене у своє серце"
Вперше роблю картинку з посиланням на відео, якщо що не засуджуйте. Намагалась, як могла. Запрошую до перегляду:)
Про деякі речі які складно писати.
Вивчаю потроху деякі аспекти письменницького ремесла. І останнім часом доволі складно писати, тому що опрацьовую певну техніку і думаю над нею. Майстерність автора проявляється не в тому, щоб пояснювати та розжовувати,
НІ! НІ! І Ще Раз НІ!
А цій знижці - так!) Іспит для ректора - Якщо боїшся, так і скажи, - зелені очі звужуються, грайливо поглядають на мене. - Не дочекаєшся! — От чорт! Знає на що тиснути, адже я ніколи не дам задній хід, тільки повний вперед! -
Аліна лютує...
​Вітаю, любі мої букнетівці!❤️ Запрошую до оновлення: Аліна з'являється на сходах із дитиною на руках. У мене очі лізуть на лоб! Не можу відірвати погляду від немовляти, щоб подивитися в очі матері. Але ковтаю і видихаю... ​—
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше