Додано
16.06.25 01:45:58
Від чорнеток до публікацій
О, Господи! Перечитую те, що виклала раніше, і чорнетки з того ж періоду — і бачу, яким насправді мав бути Ітан. Він ж мав бути відстороненішим, холоднішим та навіть диким (не побоюся цього слова). А що я маю зараз на руках? Солодку вафельку, яку потрібно обережно тримати пальчиками, ха-ха!!!
Чи бувало у вас таке, що спершу в чорнетках усе одне, а коли вже ретельно підходите до опрацювання, дописуєте влучніші уривки, щось прибираєте — вся структура повністю змінюється? Просто бабах у голові! І нова історія з того самого матеріалу.
І ось для настрою — моя маленька булочка ♥

Чай Дивака
86
відслідковують
Інші блоги
— Гей, Вейл, посміхнись! — почувся нахабно-веселий голос, що здався співаку віддалено знайомим. — Не зараз, будь ласка, — втомлено кинув Адріан, навіть не сповільнюючи крок. Він уже звик до цього: спалахи, викрики,
Щось ну зовсім давно не проявляла тут активності, ось нарешті випала нагода похизуватися ✨чарівними✨ циферками ☺️ Моя багатостраждальна Надюша Зібрала 15К прочитань)) Звісно, що в масштабах цієї платформи
Як вам цей красунчик?)) Завтра опублікую не один розділ, а два. І на то є причина)) Алексіс приготувала дещо цікаве для Дарія і не хочу тягнути до того моменту)) Дарій ледь помітно нахилився до мене. — І що саме? —
Вітаю! Черговий випуск рубрики «Авторські спойлери та пояснення». Сьогодні поговоримо про тридцяту главу твору Покликані Можливо, ви вже помітили, що Вікторія більшість свого часу проводить у бібліотеці за читанням
Привіт, народе! Тук-тук. Там у книзі "Моя (жахлива) Королева" як завжди новий розділ о 19:00, 10-ий вже на сайті. Додам трошки спойлеру: – Леді Віолетта, як гадаєте скільки айстерійців вірять у пророцтво тринадцятої
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиБуває. Особливо з тими, хто мав бути "відстороненим, холодним, диким" (чи інші крайнощі, можливо протилежним) а виходить нормальним)))
А сюжет взагалі робить що хоче, хоча десь на половині я його ловлю і впихую в чіткий план, за який не можна виходити. Інакше з'являються нові персонажі, арки, події, і так воно ніколи не закінчиться.
Олеся Тиха, Аха-ха, погоджуюсь)))
Ми всі зростаємо морально, емоційно, досвідом....і це нормально)))
Марина Мелтон, Так, ми рухаємося вперед)
Від першої чернетки "Опівнічнику" не лишилося у мене майже нічого, крім головного задуму, але головні герої за характером, на щастя, не змінилися. Я переписувала текст купу разів і навіть зараз, думаю коли закінчу писати, внести деякі зміни й переписати все. Ми, як скульптори, ліпимо зі свого матеріалу – слів та речень – цілі світи. Тому не дивно, що дещо деформується в процесі)
DINA DEUS, Ого, дуже знайомо мені :) Я ще пригадала фразу Мікеланджело про те, що скульптура вже є всередині каменю — він просто знаходить її.
І, мабуть, з книгою так само: вона вже є, просто ми поступово знаходимо потрібні слова, щоб вона була такою, якою мала би бути.
У мене фактично немає чернеток, я пишу начисту) Але герої, яких я вигадую в голові, в тексті доволі часто зовсім інші)
Чарівна Мрія, Он як:)
Булочка те що треба))))
Анжеліка Вереск, Вона булочка, а я чай, все як треба)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати