Ключ до майбутнього. Рецензія 

Написано в рамках МАРАФОНУ Тетяни Гищак. 

Вирішивши прийняти участь в марафоні відгуків та рецензій, Андре Буко представив на суд колегам свій фантастичний роман КЛЮЧ ДО МАЙБУТНЬОГО. Зізнаюсь, я чекала цього, тому що прочитати цей роман і проаналізувати його хотіла з першої хвилини знайомства з автором. Підкупили мене легкий стиль Андре і цікава анотація. Прочитала, не розчарувалася, відразу порекомендувала роман своїм підписникам, щоб зацікавлені встигли переглянути його до того як вийде рецензія. Адже читати аналіз цікавіше, якщо вже маєш якісь власні уявлення про книгу. 

А для тих, хто не встиг ознайомитися з романом, розкажу коротенько зав’язку. 

Молодий хлопець Денис, спортсмен, чемпіон зі стрибків у воду, приїздить з друзями у Карпати, на гірське озеро. Підмовлений сестрою, він стрибає на глибину, виринути з якої не може, бо потрапляє в пастку і опиняється невідомо де. Оговтатися не встигає, бо на нього відразу починається полювання. Дивний дрон переслідує хлопця, позбавляючи надії на порятунок, і все ж рятівники з’являються - Дена підхоплює загадковий промінь і переносить на космічний корабель. Виявляється, хлопець потрапив у майбутнє. І не просто потрапив, а був викрадений машиною часу.  

На кораблі мешкає група вчених-ренегатів, що повстали проти влади корпорації, яка захопила суспільство і тримає людей в залежності від штучних нейрочіпів. Людина з минулого, з геномом, в який ніхто не втручався, потрібна їм щоб врятувати світ від свавілля корпорації. Дену пропонують вживити симбіонта - розробку давно зниклої цивілізації - який вдосконалить його фізичні і ментальні можливості, перетворивши майже на супермена. Вдосконалення потрібно буде відпрацювати, рятуючи  світ майбутнього. Затим нові друзі обіцяють відправити Дена додому. Якщо він, звісно, сам того схоче. 

Так починаються пригоди… 

Отже перед нами роман-екшн. Дія розгортається стрімко, сюжет розвивається послідовно. Втім, досягає лише кульмінації. Розв’язки у романі немає, є лише проміжний фінал, який свідчить про те, що читача очікує продовження.  

Головна тема твору - врятування світу.

З героями автор знайомить читача коротко, проте влучно, кожному приділяючи увагу. А ще наводить дуже цікаві описи зброї майбутнього і взагалі всяких футуристичних штучок. Крім власної фантазії Андре використовує знахідки видатних фантастів, зокрема творців телевізійних саг “Стартрек” і “Зоряна брама” (симбіонт, зореліт, що черпає енергію з зірок, енергетичний спис, множина цікавих рас). Це, до речі, чудовий прийом, який розширює межі авторського світу і робить його ближчим до читача. Мушу зазначити, що раси, вигадані Андре Буко, цілком здатні конкурувати з расами “Стартрека”, а візуали, що відображають їх, просто вражаючі. Мене особисто підкорили меріани,  до яких належав Жабеня. Також мені надзвичайно сподобалась зброя у вигляді йо-йо, не пам’ятаю, щоб раніше зустрічала щось подібне.

На образах героїв варто було б зупинитися детально. Але, оскільки автор подає їх дуже лаконічно це виглядало б як спойлер. Зауважу тільки, що Дену, як головному герою, не зайве було б приділити трохи більше уваги, можливо детальніше розповісти про його земне життя. Втім, оскільки історія ще не закінчилась, у автора подібна можливість є. 

Абсолютно не зайва річ в романі - романтична лінія між Деном і Ліе. Правда, у зв’язку з цим, про дівчину теж хотілось би знати трохи більше, та й саму лінію варто було б розкрутити ширше, бо занадто вже швидко все відбувається. Їй-бо жіноча половина читацької аудиторії  оцінила б подібну увагу до своїх інтересів :) 

Цікаве питання хто з героїв роману сподобався мені найбільше. Як не дивно це не суперДен і не Ліе, хоча  проти них я нічого не маю, обоє вони симпатичні, як, втім, і решта героїв. Але найбільше враження на мене справив Рос. Саме завдяки йому я сформулювала ідею даної частини оповіді: жертовність заради благородної мети.

Обкладинка у книги приваблива, на на ній зображені  Ден і Ліе. От тільки виникає питання чому ім’я автора на обкладинці і на титульній сторінці виглядає по-різному? Хто написав книгу, Андре Буко чи Андер Бук’о? Так не повинно бути. Потрібно узгодити це питання. Ще б я радила чіткіше виділити ім’я автора на фоні малюнку. Книга, тим більше цілком вдала, повинна демонструвати повну впевненість письменника у собі. 

Анотація інтригуюча. Жодних зауважень до неї не виникло. 

Мова твору - хороша українська, практично без росіянізмів. Не без одруківок, але то таке, у всіх трапляється. 

Помилки? Кину два капці, на які наштовхнулася. Хочете - виправляйте, а не хочете, залиште як є :)

“Рівень IQ новонароджених падає з кожним поколінням.”

Як неонатолог можу вас запевнити,  що рівень інтелекту новонароджених, якщо у них немає видимих вад мозку або генетичних аномалій (типу синдрома Дауна), прогнозувати неможливо. Тому що на питання новонароджені не відповідають, а саме таким чином і визначають IQ. Тому, на мою думку,  “новонароджених”  тут краще замінити на “людей”. Тоді все стане на свої місця.

“Фенікс”… приземлився на орбітальну станцію столиці”. Тут мається на увазі столична планета і до цього моменту зауважень у мене немає. А от чи правомірно казати “приземлився” по відношенню до космічної станції, суто штучного об’єкту? Чи не краще написати “увійшов в порт”, “здійснив стиковку”, “розташувався на стоянці”? Аналогів можна підібрати багато. 

Заявленому жанру книга повністю відповідає. Це фантастика в чистому вигляді призначена для широкого кола читачів. Я прочитала її з задоволенням. 

Бажаю автору успіху в подальшій творчості і чекаю завершення другої книги.