(майже) казка про кота Мурмасика

"...— Ніколи більше не іди так далеко від дому! Чув мене?!

— Але чому? Я знаю, що справжній кіт завжди знайде дорогу додому, де б він не опинився.

— Так то воно так... — неохоче погодився господар. — Але справжньому коту також відомо, що за межами дому на нього чекає безліч небезпек. Дорослий кіт — обережний кіт..."

 

Чорний кіт з іменем, що пахне любов’ю. Сірі вулиці, які тонуть у зливі. І ще щось... щось страшне за котячою спиною. Майже наступає на хвоста.

 

Казка про кота Мурмасика


(Одна з моїх перших історій, написана ще у 2015 році та перевидана зараз. Досі вважаю її однією з найсильніших. І так, це - ще не хорор. Але ріже)
 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анжеліка Вереск
14.06.2025, 10:55:09

Я тут нещодавно "Клопа" на ніч прочитала) вашого "Мурмасика" бажано вдень читати?))

Показати 2 відповіді

Анжеліка Вереск, Я в О другій годині ночі читала.

Змусили мене вчора вночі пролити сльози. Дуже зворушлива і моторошна історія ❤️❤️❤️

Світлана Романюк, Дякую :3

avatar
Сергіель Краель
14.06.2025, 10:36:45

Обожнюю зображення такого типу. Коли мордашка тварини, а тіло людське.

Показати 2 відповіді

Serhiel Krael, Або в цьому випадку: теріоморфні істоти. Тіло людське, голова тварини.

Інші блоги
Талос - господар Спарти.
— Все, що знаходиться в цьому місті — від каменів на вулицях до останнього ілота в полі, — належить Спарті, — Талос повільно обійшов Хлою розглядаючи. — А Спарта належить мені. Ти приїхала сюди в обозі мого гармоста,
Думки Не Про Роботу
Ми звикли бачити Максима Северина залізобетонним професіоналом, у якого все під контролем. Але цього вечора в його кабінеті панує дивна тиша. Робота чомусь не йде до голови, а от думки про нову співробітницю — ні. Марта
Шопінг чи випробовування?
Ось Ліка і познайомилась зі всією родиною Балицьких. Вже опівночі вийде нова глава Не обирай мене , в якій дівчина поїде на шопінг за Надією. Додавайте книгу до бібліотеки і підписуйтесь на мою сторінку,
Чому зло майже ніколи не виглядає злим
Мені здається, у книжках ми занадто довго звикали до одного образу лиходія.Гучний сміх.Відверта жорстокість.Погрози.Очевидне бажання вбивати.У житті так майже не буває.Найнебезпечніші люди дуже рідко кричать.Вони ввічливі.Вони
Архів
Вітаю, мої чудові. Днями я залізла у свою бібліотеку на Букнет і виявила, що там купа книжок у черзі на прочитання. Я ще та хом’ячка, яка збирає у запаси все цікаве))) Але так само багато книг і у моєму архіві. Ніколи не
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше