(майже) казка про кота Мурмасика

"...— Ніколи більше не іди так далеко від дому! Чув мене?!

— Але чому? Я знаю, що справжній кіт завжди знайде дорогу додому, де б він не опинився.

— Так то воно так... — неохоче погодився господар. — Але справжньому коту також відомо, що за межами дому на нього чекає безліч небезпек. Дорослий кіт — обережний кіт..."

 

Чорний кіт з іменем, що пахне любов’ю. Сірі вулиці, які тонуть у зливі. І ще щось... щось страшне за котячою спиною. Майже наступає на хвоста.

 

Казка про кота Мурмасика


(Одна з моїх перших історій, написана ще у 2015 році та перевидана зараз. Досі вважаю її однією з найсильніших. І так, це - ще не хорор. Але ріже)
 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анжеліка Вереск
14.06.2025, 10:55:09

Я тут нещодавно "Клопа" на ніч прочитала) вашого "Мурмасика" бажано вдень читати?))

Показати 2 відповіді

Анжеліка Вереск, Я в О другій годині ночі читала.

Змусили мене вчора вночі пролити сльози. Дуже зворушлива і моторошна історія ❤️❤️❤️

Світлана Романюк, Дякую :3

avatar
Сергіель Краель
14.06.2025, 10:36:45

Обожнюю зображення такого типу. Коли мордашка тварини, а тіло людське.

Показати 2 відповіді

Serhiel Krael, Або в цьому випадку: теріоморфні істоти. Тіло людське, голова тварини.

Інші блоги
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Лана огризається...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення роману "МАМА для маленької донечки" уже у ваших книжечках: — Тоді я пропоную вам вакансію мами. Аня ж назвала вас мамою? А заодно вакансія дружини — мені теж не завадить
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Її обов’язки в замку завершені?
За кілька днів, зібравши в кулак рештки мужності, я прямую до кабінету господаря замку... На мені знову та сама сувора темно-сіра сукня — одяг, що нагадує про мої обов’язки, а не про наші нічні шаленства. Я стукаю у двері,
Мій ювілей♥
Сьогодні святкую тридцятий день народження і дарую максимально можливі знижки вам, мої любі читачі, на всі платні книги. *пішла снідати чаєм та тортиком*
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше