Вітаю. Бажав би поділитись віршом, який я склав для назвичайної людини. Але у блогах не можна викладати вірші, тому лише уривок і посилання: 

Звільнена Пташка

Не смуток тліє у душі

Лише нагадування болю

ВОНА все ж так на самоті

Хоча давно готова ринутись до бою

Хоч Морок здоланий давно

Подруги, родичі бадьорять

Як символи минулої війни

Усе що створила пам’ятниками стоять

Воно жахливе, гарне, чарівне

Лише ЇЇ від того тяжба томить

До створеного кожен руки простягне

Таке суворе, водночас манливе!

А їй від того в серці все гуде

Як клітка золота, але на всі замки закрита

вона здолала Морок і СЕБЕ

Але у клітці так і ЗАЛИШИЛАСЬ!

Посилання на збірку де розміщений вірш: https://booknet.ua/book/zbrka-fantastichnih-vrshv-b438385