СЕРЦЕ ДЛЯ КАМЕНЯ:

Якщо твоя жінка тебе не бісить, в тебе не сіпається око i немає сивого волосся... To це не твоя доля.

Напруження між нами застигло, мов кришталь. Єдиний звук, що дряпає по нервах – наше важке дихання.

Данило відступає до столу й нервово тре руками обличчя.

- У мене від тебе стенокардія вже на стіну лізе. Як так можна? – хрипить його голос.

- То в..випадково, –  затинаючись вимовила я, все ще трохи в легкому ошелешенні від того, що відбулося.

Данилку не краще. Його ще трохи пересмикує й голос у нього тріщить напругою від пережитих відчуттів.

- Слухай, виняткова, ти вже закінчуй якось кліпати всі ці нещасні випадки. А то я так скоро увірую в карму, розплату за гріхи, послання кари з небес…  –  не став він навіть лаятися й культурно довів до мого відома степінь свого враження. – Я не знаю!!! Оберіг якийсь розпочни носити від дурного розуму і зглазу.

- Досить! – мотнула я головою. –   Я зрозуміла тебе! А то, ти мені ще пригадай за оту–во, прикольну гадюку!!!

- Яку ще гадюку? – звів він руки вгору.

- Яка в раю повзала.