Нові глави сумують за Вами так само, як Юрій і Валерія сумували один за одним: їм не вистачає ваших зацікавлених поглядів, їм погано без дотиків ваших пальчиків по екрану, їм категорично мало одного натискання на сердечко і вони відчайдушно вимагають більшого контакту - коментаря, додавання в бібліотеку і підписки на автора! 

Щойно двері за Данею і Марією Федорівною зачинилися, Дорофєєв наблизився до Лери. Повільно й акуратно він обхопив її обличчя своїми долонями, ніжно і плавно погладив його великими пальцями, а потім не поспішаючи торкнувся губами жіночих губ. Це був довгий і глибокий, але при цьому не наполегливий, а ласкавий і навіть зворушливий поцілунок. Поцілунок, який шепотів: «Я так сумував за тобою...». Поцілунок, який перевіряв ступінь відповідної туги. Поцілунок, який обіцяв, що тепер усе буде добре...

Щоб перейти до читання роману "НАЙДОВША НІЧ" - натискайте на назву!

З найкращими побажаннями, Лілія Зелена.