Другий шанс на щастя зі знижкою! Мега емоційно!

Доброго вечора, мої  хороші!

  Сьогодні  книга  "Кожному  своє (не)щастя"  продається  зі  знижкою.   Хто  ще  не  прочитав  цю  історію, ЗАПРОШУЮ!  Там  дуже  пристрасно,  емоційно  і  трепетно. Не пошкодуєте!!!  

Анотація до книги "Кожному своє (не) щастя"

Сам себе не розумію , на біса мені чужі проблеми? Своїх мало? Але чорт забирай не можу викинути з голови Сашу. Як згадаю її сльози і синці на гарному обличчі - сатанію від люті. Що це за мудак , який
підіймає руку на жінку? Та ще й на свою дружину? Руки б такому повідривати. І на біса вона з ним живе? Ех , Руслане, нічого тебе життя не вчить...Знов запав на дівчину і знов вона не вільна. Та цього разу я все ж спробую втрутитись. Їй потрібна допомога. А от що з того вийде- одному Богу відомо...

Книга з циклу "Кохання з присмаком небезпеки".
Історія Руслана і Олександри. Книги можна читати окремо.

*Дуже емоційно і пристрасно.
*Шалене кохання.
*Другий шанс на щастя.
*Протистояння характерів.
*Сильний чоловік і проблемна дівчина з дитиною.
*Щасливий кінець.

НЕВЕЛИЧКИЙ ШМАТОЧОК

     Взяла   суп ,  картопляне  пюре    з   котлетою   та  чай    і   повертаюсь   до   пацієнта.   Він   вже   не   розмовляє ,   але   мій   телефон    досі    в   його    руці.   Помітив   мене   і  повільно   зміряв   з   ніг    до   голови.   Від   цього   погляду    стало   ніяково.   Наче    він   просканував   моє   тіло    крізь   одяг.   Бррр.  

      - А   ти   навіть   нічого   так!  -  я   розгубилась   від   цих    слів   і   на    мить   зупинилась.  Не    зрозуміла ,   до   чого   це.  А    він    посміхається .   Видно    після   розмови    його    настрій    покращився.  Гарна   посмішка    в   нахаби .   - Але   в   купальнику   тобі   значно   краще    ніж   в    цьому    балахоні.   А   без   купальника   взагалі    бомба.   Хоча ,   відгодувати   трохи   не   завадило   б .  Занадто   тендітна.   Торкнутись   страшно.   Ще    не   дай   Боже     зламаєшся.  -  тільки   тепер   розумію ,   що   цей   гад   заліз   в    галерею   і   переглядав    мої    фотки.   Щоки   спалахнули   коли   згадала   що   там   є   достатньо   відверті   кадри.  Ми   з   Анютою   їздили   минулого   року     на   річку   і   там   дуркували.  Фотографували  одна  одну  в  не  надто  пристойному  вигляді.   От   паскуда.    Швидко   поклала   тацю   на   столик   і   забрала   телефон   з   його    руки.

      - Ти охринів?   Яке   ти   мав    право   нишпорити   в    моєму    телефоні?  

       - Фу!   Така   на   вигляд   правильна   і   ніжна   квіточка ,   а   такі   некрасиві   слова.    Недаремно   кажуть  що  в  тихому  болоті   чорти   водяться.  Так ,  маленька?  - знущається.   Весело    йому.  -  То   ти   виявляється    моя    персональна   нянька?  

      - А   ти   виявляється   нахаба.  - фиркаю.  Хочеться  йому  цей  суп   на  голову  вилити.   -  Те   що   я   погодилась   допомагати   тобі ,  не   означає   що   тобі    все    дозволено.

      - Ну...   про   "все"  кицю ,    поки    що   рано   розмовляти ,   я   трохи   не    в    формі ,   ти    вже   вибач.   - сам   пожартував   і   сам   сміється.   Я   розвернулась   щоб    піти   бо  реально   хочеться   йому  щось  зробити.   Як  він  примудряється  всього   кількома  словами,   в   мені ,  хорошій   і  спокійній  дівчині ,   розбудити   кровожерливого  монстра?  .  Вибісив   гад .   -  Стій.   Не   дуйся.   Вже   й   пожартувати   не   можна.   Що   ти    там   принесла?   - показує   на   стіл. 

      - Сніданок.  Зараз   подам   ближче. 

      - Я   хочу    щоб   ти   мене    годувала,  квіточко.    

      - Обломишся!   Якщо   можеш    тримати   телефон ,   то   ложку   теж   втримаєш.  І   мене   звуть   Олександра. 

      - Олександра   надто   грубо   і   холодно    звучить.   А  ти   не  така.  - знов  посміхається  якимись  своїм   думкам .  -  Тобі   не   личить.   І   однією   рукою   не   зручно   їсти ,   а   другу   як    бачиш    мені   підстрелили.

      -  А   ти   їж   ротом,   а   не    рукою.  Кажуть   що так   зручніше.    І    краще    б   тобі    язика    підстрелили.   - він   розреготався   і   скривився   від   болю.  

      - А   ти    кумедна.   Мені   от    цікаво ,   ти   така   смілива    завжди ,   чи    користуєшся   моментом   поки   я    лежу?   - ти    бачиш   який   здогадливий.  -  Я   ж   скоро   піднімусь   квіточко.   І  тоді    побачимо   наскільки   ти    смілива.  -  я   взяла    тарілку   з    супом    і    сіла    біля    нього    на   ліжко.   - Це   що   таке?  -  скривився . 

     - Суп . 

     - Це   не    суп .   Це    якась   бурда.   Помиї.   Ти   отруїти   мене    вирішила? 

     - А   знаєш ,   вже   з'являється   таке    бажання .  - мило  посміхаюсь. -   Вибачте    великодушно ,   та   тут   лікарня    а    не   ресторан.   І    всіх   годують   однаково.  

     - Жесть.   А   там   що? 

     - Картопля   з    котлетою. 

     - Давай   відразу    друге.   -  ти   бачиш   яка   цяця?   Суп   йому   не   такий.    Взяла   іншу    тарілку    і    знов   сіла    біля    нього.  

      - Рот   сам    відкриєш,   чи   теж   допомога    потрібна?   Можу   домкрат   принести.  - він   знов    сміється     і    відкриває   рот .    Я   протягую   йому    ложку    за    ложкою ,   а    Руслан   не    зводить    з    мене    погляду.   Намагаюсь    не    дивитись    йому    в    очі ,   та    відчуваю   що   вже    не    лише    щоки    палають  ,   але    й    вуха.   Що   це   зі    мною?   Чому    його    погляд    мене    так    бентежить?  І     чого  він   так    витріщається?   То   серйозно ,   то   з   легкою   посмішкою.  

      Мені    було   його   шкода.    Руслан   хоч   і   поводиться    наче    здоровий ,   сміється ,   приколюється ,   жартує ,   та   я   бачу    що    йому    боляче .   Сили    швидко    його    покидають    і    він    знов    майже    весь    день    проспав.   Не   знаю ,   я    раніше    ніколи    не   мала   ніяких    справ    з    злочинцями ,  на    щастя ,   та    чомусь    слабо    уявляю   як    він    робить   комусь    якусь   шкоду.   Він   веселий ,   хоч   і   нахабний.    Наївна?   Можливо.   Та   яка    вже    є... 

Діамантова принцеса    uPKWmwMY

Полонянка бандита    L6oSw8DD

Врятуй мене    6cXfGNi0

Всіх  міцно  обіймаю  і  щиро  дякую  за  увагу.

Тихої спокійної  ночі!

Бережіть  себе  і  своїх  близьких.