Я мовчу кілька хвилин, перш ніж це написати. Не тому, що бракує слів, а тому, що в серці лишився цілий світ, який не хочеться відпускати.

Історія Карини та Арсена добігла кінця. Їй більше не буде продовження, бо все сказано. Вони пройшли свій шлях — болісний, щемкий, сповнений суперечностей, втрат, ніжності й бажання.

Ця книга для мене була не просто черговим текстом. Я прожила її разом із героями. Я боялася за них, злилася, вмовляла їх у думках зупинитися або, навпаки, зробити крок. Були дні, коли я не могла писати від емоцій. А були ночі, коли не могла зупинитися, бо знала: ця сцена мусить бути завершена саме зараз.

«Ти моя гра» — це роман про силу й слабкість, про довіру, яка народжується крізь біль, і про вибір, який ми робимо щодня: мовчати чи говорити, йти чи залишатися, тікати чи залишитися собою.

Дякую кожному, хто читав, чекав, писав коментарі, підтримував або просто був поруч мовчки. Ваша присутність робила мене сильною, і саме вона дала мені сили довести історію до фіналу, який, сподіваюся, залишить у вас світлий післясмак.

Книга вже завершена і безкоштовна, доступна повністю на сайті. Якщо ви давно хотіли почати — це найкращий момент. А якщо вже прочитали — дайте знати, що ви відчували. Я читаю кожне слово.

Це не про рейтинги і не про цифри. Я просто хочу знати, що пишу не дарма. 

А ще — це не кінець. На сайті вже є новинка “Холера з тим коханням”. Радо запрошую до читання. 

 І дякую. Просто дякую, що ви поруч.