Скільки себе пам'ятаю, завжди полюбляла читати трилери. Можу навіть назвати себе "фанатиком" цього жанру)) Але коли вирішила написати власну історію, в голові чомусь зародилася "картинка" любовного роману. Тож я не стала сперечатися з власною уявою, нехай буде про кохання, але.... Кохання - це свого роду абстракція, воно може дарувати радість, а може знищити. Може подарувати крила, і тієї ж миті позбавити волі. Для героїні мого роману, перші трактування цього безпечного почуття є істиною. А от для Макса - кохання це руйнівна сила, одержимість, якої варто позбутися.