Вітаю, шановне товариство. Виникло в мене питання. Автор який гарно пише прозу повинен вміти і поезію так само гарно відтворювати, чи то може бути часним випадком і зовсім не обов'язкова риса?
Чи повинен той, хто любить суші, любити маринований оселедець?
Ніхто нічого не повинен, що хто хоче, то і пише)))
Вірші це одне, проза - зовсім інше)
Я особисто інколи можу побавитися у лірику римовану, але виключно коли хочу на гітарі пограти. Собі щось помугикати під ніс. Тоді - норм. Мелодію підбираєш. Пісня виходить...
А щоб просто писати вірш заради вірша, то якось не моя історія трохи) Виключно суб'єктивність
Дякую за це влучне й глибоке запитання — воно, як на мене, торкається не лише жанрових умінь, а значно далі сягає вглиб: до самої природи письма, до того, з чого все починається, і чим зрештою стає. Проза — це архітектура. У ній важать витримка, композиція, стримана напруга, конструктивна ясність; вона схожа на дім, у якому ти мешкаєш: ходиш його кімнатами, вдивляєшся в шибки, щось пересуваєш… Поезія — це, скоріше, вікно в цьому домі, яке раптом розчиняється навстіж — відкривається лише на мить.
Вмієш писати прозу - ТАЛАНТ. Вмієш писати вірш - ТАЛАНТ. Виходить і те , і інше - ТАЛАНТИЩЕ!!! Я тільки прозу:_ Але то таке) Люди не вміють одразу всього - і це нормально. (П.С. Бачив аву поміняли, мені здається, минула ліпше відображала ваш вогняний характер, а тут камінь! Хоча, ця також непогана!)
Не кожен гарний поет зможе написати гарну прозу. А навпаки, як на мене, ще важче. Але є люди, яким однаково дається і те, і друге. Я таким заздрю по-хорошому, але сама віршів не пишу.
Не думаю, що це так працює)
Художник, вправний у академічному рисунку, не обов'язково має вміти в гіперреалізм чи навпаки у створення шаржів. Навчика письма у кожного автора своя, як і стиль, і авторськ амова. Хтось працює з прозою, хтось – із поезією, а хтось поєднує обидва ці напрями, відточення чогось одного не характеризує автора, як неповноцінного чи поганого.
Взагалі не розумію, чому це має бути пов'язано... В кожного свої сильні сторони. Людина, яка добре в'яже спицями - не зобов'язана володіти так само вправно гачком.
Спершу опануйте основні інструменти. Спрощуйте, скорочуйте і впорядковуйте... Другий процес слід сприймати як акт творчості: демонстрації того, хто ви є насправді. Розслабтесь і кажіть усе, що хочете. Вільям Зінссер.
"Засніжена камелія" завершила свій шлях. Я дуже вдячна всім, хто був поруч із історією протягом періоду написання. І з радістю запрошую тих, хто очікував фіналу. Маю поділитись спойлером: “Готували красиве
Сьогодні рівно 4 роки як почалась повномаштабна війна... Боже, уже скільки років орки мучать українців.(((. Ще нині в Ураїні день молитви. Не можу назвати себе особливо віруючою. Але буду молитись, щоб і Україні, нарешті
Дорогі українські читачі! Сьогодні, 24 лютого 2026 року, четверта річниця з початку повномасштабної ворожої навали на нашу Батьківщину. Подумки вони хотіли бути в моєму місті за три дні, але обломилося! Непереможна Україна
Взялася за редагування своєї трилогії «Хроніки Муіреля» й раптом усвідомила, як довго я жила цими героями. Скільки всього змінилося в моєму житті, поки я створювала цей Всесвіт! У цьому дописі я просто хочу поділитися
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПитання на кшталт.
Чи повинен той, хто любить суші, любити маринований оселедець?
Ніхто нічого не повинен, що хто хоче, то і пише)))
Вірші це одне, проза - зовсім інше)
Я особисто інколи можу побавитися у лірику римовану, але виключно коли хочу на гітарі пограти. Собі щось помугикати під ніс. Тоді - норм. Мелодію підбираєш. Пісня виходить...
А щоб просто писати вірш заради вірша, то якось не моя історія трохи) Виключно суб'єктивність
Проза і поезія — різні форми відчуття світу: одна потребує конструкції, інша — злиття з миттю. Не кожен письменник мусить володіти обома.
Дякую за це влучне й глибоке запитання — воно, як на мене, торкається не лише жанрових умінь, а значно далі сягає вглиб: до самої природи письма, до того, з чого все починається, і чим зрештою стає. Проза — це архітектура. У ній важать витримка, композиція, стримана напруга, конструктивна ясність; вона схожа на дім, у якому ти мешкаєш: ходиш його кімнатами, вдивляєшся в шибки, щось пересуваєш… Поезія — це, скоріше, вікно в цьому домі, яке раптом розчиняється навстіж — відкривається лише на мить.
Вмієш писати прозу - ТАЛАНТ. Вмієш писати вірш - ТАЛАНТ. Виходить і те , і інше - ТАЛАНТИЩЕ!!! Я тільки прозу:_ Але то таке) Люди не вміють одразу всього - і це нормально. (П.С. Бачив аву поміняли, мені здається, минула ліпше відображала ваш вогняний характер, а тут камінь! Хоча, ця також непогана!)
Адріан Анжелворд, Ну, то ще терпіння мати треба.) Удачі в написанні вам також!)
Проза це як жінка, а поезія - коханка)) Висновки робить самі)
Адріан Анжелворд, Я пам'ятаю той комент.) Він десь в бібліотеці геніальності!)
Не кожен гарний поет зможе написати гарну прозу. А навпаки, як на мене, ще важче. Але є люди, яким однаково дається і те, і друге. Я таким заздрю по-хорошому, але сама віршів не пишу.
Не думаю, що це так працює)
Художник, вправний у академічному рисунку, не обов'язково має вміти в гіперреалізм чи навпаки у створення шаржів. Навчика письма у кожного автора своя, як і стиль, і авторськ амова. Хтось працює з прозою, хтось – із поезією, а хтось поєднує обидва ці напрями, відточення чогось одного не характеризує автора, як неповноцінного чи поганого.
Кайла Броді-Тернер, Приємно таке читати. Це розвіє мій сумнів.
Здається, що навпаки, це зовсім різні музи, які наполегливо примушують до вірності...
Взагалі не розумію, чому це має бути пов'язано... В кожного свої сильні сторони. Людина, яка добре в'яже спицями - не зобов'язана володіти так само вправно гачком.
Адріан Анжелворд, Не пробувала, мені поки вистачає енергії галактичного центра :))
Я наче добре відчуваю риму, іноді й в думках генеруються вірші, але братися писати їх не беруся, хоча в юності писала.
Адріан Анжелворд, Та тут не все так однозначно, то спочатку потрібно Деміурга знищити, все ніяк не на жреться тойого ґавваху.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати