Вітаю. Чому б вас не пригостити ласим шматочком роману “Великодушний ескорт”? Тим паче, у нас тут зустріч колишніх наречених. 

Вона його й близько не підпустить. 

Він — нізащо не відступить…

Уривок

— Ти змінилася, Мартино. Утім, я все одно бачу перед собою дівчину, у яку колись закохався. Все одно.

— Яка маячня… — стискаю кулаки на колінах. — Інакше ти б, Святе, не залишив мене.

— Тільки не говори так, наче я тебе просто безжалісно кинув. Це неправда.

— Ще й перед весіллям! — нагадую й киваю, підтверджуючи свої слова.

— Ні-і, ти драматизуєш. Коли все йшло до весілля, я зрозумів, що зі мною тобі життя не здаватиметься милим. Я нічого не мав — через це почувався жалюгідним. Саме тому запропонував перенести весілля. Мені було вкрай важливо забезпечити наше майбутнє. НАШЕ, МАРТИНО! Невже цього не розумієш? Зрештою, це ти викреслила мене зі свого життя. І сказала про це прямо й жорстко. Хіба не пам’ятаєш?

— Який же ти великодушний, Святе. А я, виходить, стерво — так?!

— Ні! Ти просто не вірила у стосунки на відстані. Та я обіцяв тобі повернутися — і ось, ми зустрілися. На диво, не в Валентійську. Але сама доля нас звела тут, у Лаф’єрі.

Я цокаю язиком і закочую очі.

— Гадаю, доля просто вирішила підкинути мені ще одне випробування. Ти знав, Святославе, що якщо поїдеш — то нашим стосункам кінець. І не скасував поїздку, хоча я вірила, що ти зробиш інший вибір.

— І що, ти була б задоволена таким злиденним життям зі мною?

Замислююся. Зітхаю.

— Беззаперечно, я була б щаслива з коханим чоловіком. Вірю, ми б вигадали щось разом. Але ж ти поїхав!

— Ти надто наївна.

— Чого ти хочеш, Святославе?! — мені не вистачає нервів, я почуваюся надто вразливою.

— Тебе. Повернути. Нам було добре разом, навіть не сперечайся з цим. Я нарешті заробив, як планував, — і тепер повернувся до тебе.

Запускаю пальці в волосся й іронічно сміюся. Щойно сталося те, чого я жадала понад усе. Колись. Тепер же пережила душевний біль і змирилася, що цей чоловік ніколи не стане моїм. І ось — він несподівано повернувся.

Як гадаєте, чи варто вірити колишньому?

Ваша Кейт рін Шкроб ❤️