Зустріч колишніх_візуал до "Великодушного ескорту"
Вітаю. Чому б вас не пригостити ласим шматочком роману “Великодушний ескорт”? Тим паче, у нас тут зустріч колишніх наречених.
Вона його й близько не підпустить.
Він — нізащо не відступить…
Уривок
— Ти змінилася, Мартино. Утім, я все одно бачу перед собою дівчину, у яку колись закохався. Все одно.
— Яка маячня… — стискаю кулаки на колінах. — Інакше ти б, Святе, не залишив мене.
— Тільки не говори так, наче я тебе просто безжалісно кинув. Це неправда.
— Ще й перед весіллям! — нагадую й киваю, підтверджуючи свої слова.
— Ні-і, ти драматизуєш. Коли все йшло до весілля, я зрозумів, що зі мною тобі життя не здаватиметься милим. Я нічого не мав — через це почувався жалюгідним. Саме тому запропонував перенести весілля. Мені було вкрай важливо забезпечити наше майбутнє. НАШЕ, МАРТИНО! Невже цього не розумієш? Зрештою, це ти викреслила мене зі свого життя. І сказала про це прямо й жорстко. Хіба не пам’ятаєш?
— Який же ти великодушний, Святе. А я, виходить, стерво — так?!
— Ні! Ти просто не вірила у стосунки на відстані. Та я обіцяв тобі повернутися — і ось, ми зустрілися. На диво, не в Валентійську. Але сама доля нас звела тут, у Лаф’єрі.
Я цокаю язиком і закочую очі.
— Гадаю, доля просто вирішила підкинути мені ще одне випробування. Ти знав, Святославе, що якщо поїдеш — то нашим стосункам кінець. І не скасував поїздку, хоча я вірила, що ти зробиш інший вибір.
— І що, ти була б задоволена таким злиденним життям зі мною?
Замислююся. Зітхаю.
— Беззаперечно, я була б щаслива з коханим чоловіком. Вірю, ми б вигадали щось разом. Але ж ти поїхав!
— Ти надто наївна.
— Чого ти хочеш, Святославе?! — мені не вистачає нервів, я почуваюся надто вразливою.
— Тебе. Повернути. Нам було добре разом, навіть не сперечайся з цим. Я нарешті заробив, як планував, — і тепер повернувся до тебе.
Запускаю пальці в волосся й іронічно сміюся. Щойно сталося те, чого я жадала понад усе. Колись. Тепер же пережила душевний біль і змирилася, що цей чоловік ніколи не стане моїм. І ось — він несподівано повернувся.
Як гадаєте, чи варто вірити колишньому?
Ваша Кейт рін Шкроб ❤️
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтияка яскрава героїня)) ♥️♥️♥️
Марина Мелтон, Обставини змусили Мартину перевтілитися, адже тепер вона має удавати доньку місцевого можновладця. Однак до кольору волосся вона ніяк не звикне навіть зараз, в останній третині книги.
Важко сказати,все залежить від людини та і не малу роль грають обставини,які впливали на її формування за час вашого розставання.Також слід проаналізувати обставини через які ви стали колишніми)Якось так)
Тетяна Маркова, О, це ви дуже влучно написали.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати