"Врятуй мене" Мега знижка ще дві години!

Доброго вечора, мої хороші!

   Можливо  хтось  пропустив  або  забув , поспішайте!  До  завершення  дії  мега  знижки  на  книгу  "Врятуй  мене" залишилось  трішки більше  двох  годин. 

  Вони  кохали  один  одного  ще  зі  школи. Це  було  дуже  ніжне  і  красиве  кохання, поки  декому  не  здалось,  що  вони  не  пара.   Головним  героям  довелось пройти  через роки  розлуки  і важкі випробування  щоб  стати  щасливими. І  в  них все  вийшло, бо  справжнє  кохання  долає  всі  перешкоди.

     Де   в   біса   носить  того  бухгалтера? - дивлюсь на   годинник   і   підходжу   до   вікна.   Восьма   сорок.   Вона   вже   спізнилась   на   десять   хвилин.   Наче   в    мене    справ   інших    немає.   Якби   не   прохання   Ганни ,    вже   б   відмовив   їй   навіть    без   розмови.  Ненавиджу   коли    працівники   спізнюються.   А   вона   ще   навіть   не   працівник.   Настрій   жахливий.   Хочеться   на   комусь   зірватись.  Відчуваю,   що  жертва   скоро   знайдеться.   Васильович   вже   мабуть    чекає   мене,     а   я   змушений   чекати    дівчину,   якій    типу   потрібна   робота.    Якби   дійсно    була    потрібна,   вона   б   мене    чекала,   а   не    навпаки.    В   двері   тихенько   постукали.  Невже   припливла,   принцеса. 
     - Заходьте! -  гаркнув   не   розвертаючись. 
     - Доброго   дня.   Пробачте    за   спізнення.  -  моє   серце   прискорило   ритм   лише   від   цього    тихого,   ніжного    голосу.  Голосу   з   минулого.    Не    може    бути.  Цього   просто   не   може   бути .   Розвернувся   і    очманів...   Це   дійсно    вона.   Даша   Савицька.   Вона    теж    застигла   з   відкритим   ротом.   А   я    чорт    забирай    потонув   в    блакитних    очах,   наче    не    було    цих    шести    років.   Тіло   напружилось,   дихання    збилось    і   в   горлі   пустеля    Сахара.   Все   як   тоді.   В   іншому    житті.    Вона   трохи   змінилась,   тіло   стало   ще   більш   жіночним   і   спокусливим.   Я   добре   пам'ятаю   що   там   під   одягом.   Добре    пам'ятаю   кожну   родимку   і   кожну    клітинку.   Колись   я   обожнював    вивчати   її    тіло   губами.  

     Скільки    разів    я    уявляв   нашу   зустріч   і    прокручував   в   голові   все    що   хотів    би   їй    сказати.   Я    намагався   забути    її,   намагався  зненавидіти    за    все   що   вона    зробила,   сподівався   що   більше   ніколи   її   не   побачу,    а зараз...   Зараз   не   можу   вдихнути   повітря.  Наче    знов   той    самий    закоханий   до   нестями    дурник.    Дурник ,   яким    вона    так   майстерно    маніпулювала    і    якого     врешті-решт    безжально    розчавила...  

  УРИВОК (з минулого)

   В   квартирі   було   гарно   і   просторо.  Та   що   там,   мабуть   на   кухні-студії   помістилась  би   майже   вся   наша   з  батьками   квартира.   А   тут   ще   величезний  коридор   і   дві   спальні.  Все   стримане   і   в   чорно-білих   тонах.  Схоже   на   Даню.   Посеред   кухні   стоїть   великий   стіл   а   біля   стіни   ялинка-красуня   майже   до   стелі. 

     - Ну,   як   тобі   тут? - обійняв   мене   зі   спини  і  поклав  підборіддя   на  моє  плече.  По   тілу   пробігли   мурашки.  Ми   вперше   ось   так   наодинці   в   одному   приміщенні.  І від   цього   розуміння   в  ногах   з'являється   слабкість  а  в   животі   пожежа.  Розвернулась   в   кільці   його  рук   і   подивилась   в   очі.

      - Дуже   гарно. -  прошепотіла   червоніючи  від   його  погляду  і   зрозуміла  що   ми   думаємо   про  одне  і   те  ж   саме.  Я  відчула   як   прискорилось   його  серцебиття   під   моєю   рукою   і   все...

      - Дашо... - прошепотів   в   губи.

      - Поцілуй   мене,   Даня. 

      Далі   все   відбувалось   наче   не   зі  мною...  Даня   пристрасно   цілував   мене   а   його   руки  вперше   безсоромно  ковзали  по  моєму   тілу.  Зминали   його  і   вивчали .   Спершу   на   підлогу   полетів   мій   светр ,   потім   і   штани.   Його   руки   були   такі   ж   голодні   і   жадібні   як   і   губи.  Вони   були   всюди   і   мені   це   так   подобалось... Все   подобалось.   Потім   Даня   підняв   мене   на  руки ,   заніс  в   спальню   і   положив   на   ліжко.  Він   дивився   на   мене   потемнівшим  від  пристрасті   поглядом  і  це  теж мені   страшенно  подобалось.

     - Ти неймовірна , Снігуронько!...

Всіх  ціную  і  обіймаю.  ❤️  

Мирного  вечора і  спокійної  ночі!

Бережіть себе  і  своїх близьких!❤️