Якщо Ви з якоїсь причини ще не зайшли в новий розділ роману «Найдовша ніч» і не прочитали про зближення Лери та Юрія, тоді новий розділ сам прийде до Вас!

Поки Юрій відлучився, Лера почала шукати в шафці додаткові виделки й ложки. Знайшовши те, що шукала, вона ввімкнула кран, щоб сполоснути прибори водою. У цей час Дорофєєв повернувся, поставив стілець до столу, а після - наблизився до Валерії, зупинившись просто за її спиною. Валерія миттєво відчула його близькість, поглинаючу, щільну, об'ємну, таку, що проникає всередину неї разом із повітрям, що вдихається... Ще нічого не сталося, а пульс Лери вже зашкалював, а тому вона не поспішала повертатися обличчям до Юрія, старанно вдаючи, що ложки зовсім не були до цього ретельно помиті, а були вкриті віковим жиром.

Дорофєєв почекав кілька секунд, а потім перекрив кран, прошепотівши Лері на вухо:

-По-моєму, вони вже ідеально чисті.

 Тренер акуратно вихопив прибори з Леріних рук і поклав на стільницю. Яблонська зковтнула, впершись руками в край мийки, і за кілька миттєвостей розвернулася. Дорофєєв не змістився навіть на міліметр, залишаючись так само близько. Тільки тепер ця близькість проникала всередину Валерії не тільки з повітрям, а й із поглядом зелених задумливих очей...

Лера знала, що наступний крок, якщо такий узагалі планувався, має бути за нею. "Не зараз" перетвориться на "тепер", тільки якщо вона того захоче. І Яблонська хотіла.

Якщо Вам цікаво, як все буде розвиватися далі, - не забудьте додати роман до бібліотеки. Оновлення: через день о 7 ранку!

Ну, а якщо Ви досі не знаєте, хто такі Валерія і Юрій і до чого тут черепаха, - натискайте на назву роману НАЙДОВША НІЧ і занурюйтеся у світ ніжної непередбачуваності і стриманої пристрасті, в історію правильної дівчини і справжнього чоловіка!

З найкращими побажаннями, Лілія Зелена.