Які ідеї закладені у "Дочці Ворона"

Ця книга несе у собі декілька основних ідей, які гармонічно доповнюють одна одну.

1. Вігдара та материнство

Вігдара - переродження Різи зі "Спадкоємиці", там вона стала вампіршою, а чоловік вже був вампіром, у них не було дітей. В цілому, мені було цікаво, як вона переживе цей досвід, але Вігдара точно не з тих жінок, які пожертвують усім заради дитини. На першому місці - її реалізація у житті, а дитина просто частина світу, люба, важлива, але не центр. Вона має післяпологову депресію, коли чоловік просить залишитися у безпеці з сином воїтелька просто не може цього стерпіти. Оце дурне "жінки та діти", наче жінка - то слабка дитина, яку треба захищати. Вона обирає битву. Королева гномів, що жила у повному матріархаті, допомагає частково позбутися комплексів, думки про те, що вагітність робить слабкою, матір навіть приймає рішення свого дитя, хоч як воно її розчаровує своїми вчинками. Та зрештою ця історія нагадає вам, що у жінки не вшито материнство, і що так само як і чоловік, жінка має право обирати свою долю, а не вкладатися на всі сто у виховання.

2. Війна та її наслідки

Хоча тут є епізоди зі справжньої війни, порівнювати їх буде неправильно. Паладія - окремий всесвіт, який має свою історію і не підлаштовуєься під реалії нашого світу. Так, люди тут капітулювали, втративши батківщину, але це не маленька країна, а Імперія - найбільша земля у цьому всесвіті. Питання полону, пропаганди, знецінення ворога, відновлення звільнених територій, зрештою, альянси з тими, хто у свій час просто спостерігав, сподіваючись, що жертва людей зупинить цю заразу. Так, тут буде багато таких моментів.

3. Я і батьківщина

Вігдара - некромант, вона сповідує іншу релігію і має дуже відмінний менталітет, проте все ще розмовляє рідною мовою і відчуває травму народу, що постраждав від війни. Вона допомагає чим може своєму племіннику, проте не нав'язує свою релігію та порядки, навіть коли вчинки короля здаються їй балаганом. Звісно, люди не люблять її - нежить, завагітніла поза шлюбом, дуже грубо озивається про них, послідовників янголів, діє найжорсткішими методами, наприклад, бере незгодних і забирає собі у рабство. Проте разом зі Святославом вони створюють спільну перемогу - він м'яко, вона грубо. У протиставлення до Вігдари, чиї слова неприємні народу людей, ставиться її батько, що тільки нарікає, як усе погано, але нічого не робить, вважаючи, що от прийдуть чудиська і наведуть порядок, а нам не варто і намагатися. Зрештою, ця дівчина, хоч вона і не та яскрава і добра патріотка, яку малюють на іконах, так само частина народу, те, що вона дозволяє собі грубо критикувати вчинки інших, не робить її чужачкою.

4. Матріархат та патріархат

Ця тема дуже слабко виражена, проте вона має місце бути. У некромантів панує рівність, і головна героїня з чоловіком є рівними правителями, проте у сусідів все не так. Гноми здавна мають матріархат, через що страждає чоловік Вігдари - його постійно принижує королева, вважаючи таким осбі доповненням до своєї подруги-воїтельки. З іншого боку маємо сина хана Менгутемира, що виріс у патріархаті. Він ставиться до Вігдари як до речі, каже, що жінка має бути покорною та слухняною, але у той самий час бігає за нею, навіженою воїтелькою, коли у нього повний гарем таких слухняних. Зрештою, навіть матріархат Вігдарі не підходить, бо її єдина дитина - син, і вона б не хотіла йому долі рабинь з гарему хана.

Хочу також зазначити, що тут немає моралі типу "усі мужики слабкі тюхтії а жінки сила". Наприклад, чоловік Вігдари могутній маг, іноді він рятує її, іноді вона його. Батько героїні просто мерзенний тип, а правителька темних єльфів - нікчемна та слабка духом дівка, що ламається від найменших знущань. Шарп Морта - могутній цілитель, він навіть навчив людей втраченій магії, хоча це принесло йому шкоду, Лірель - маріонетка у руках хана. Тобто, усе залежить від персонажа, не від його статі.

Ну і наостанок я попрошу вас написати, чи варто мені зараз продовжити публікацію книги, бо маю на іншому сайті купу розділів, але написана вона десь наполовину. І щоб трохи ще познайомити вас зі світом Палідії, покажу сина хана, спадкоємця тіней, Менгутемира, того самого, що безнадійно закохався у Вігдару та скалічив її сина.