⭐ Мої письменницькі принципи ⭐
Блог "побалакати" для тих, кому цікаво дізнатись трохи про мою внутрішню кухню або поділитись власним досвідом ☺️
Дисклеймер: це не поради, просто маю настрій поділитись!
✅ Принцип 1. Початий твір треба закінчити. Твір вважається "початим" після 10 сторінок в Ворді. Це поки що єдиний спосіб щось закінчувати)
✅Принцип 2. Писати по порядку. Знаю, що багато хто створює собі план, а потім може його "наповнювати", але мої історії створюються так само, як читаються - і я не завжди чітко знаю (скоріше ні), що буде в кінці, тож дізнаюся разом з читачами. До того ж, герої змінюються і обрастають деталями в процесі написання, що впливає на фінал. Отже, виключно по порядку.
✅Принцип 3. Все, що придумано, має бути написано. Нажаль, я не про всі ідеї творів, хоча хотілося б, щоб саме так і було. Я про божевільні сцени, яких, здавалося б, не мало бути, а вони створились в моїй уяві, а потім бідна Мрія сидить, пихкає і думає, як його сюжетно присобачити. Наприклад, ви, можливо, помітили, що Ейл робить велике і доволі безглузде коло по місту перед тим, як ВСЕ ОДНО піти в лабораторію. Відкриваю секрет: ці 3-4 додаткові глави існують заради двобою Ксавіана і Реон. Придумала - пиши. Це ви ще не в курсі, що так у мене взагалі виникають паралельні реальності... Але зачекайте, на вас чекає справжнє божевілля, коли я доберусь.
✅Принцип 4. Якщо не подобається автору, не сподобається читачеві. Можна скільки завгодно вмовляти себе, що "та нормальний це фрагмент, що тобі не так?", але якщо не подобається, треба міняти. Іноді краще просто з ноля. Весілля Ксавіана і Еріки писалося 2 рази. Отак написала... Повністю видалила главу і написала спочатку. Буває - я псіхована.
✅ Принцип 5. Є настрій чи нема - ВІДКРИЙ ТЕКСТ!!! Тут, мабуть, нічого коментувати. В закритий файл нічого точно не напишеться.
Колеги, а у вас є свої письменницьки принципи?
Ну і, звісно, привіт від ШІ! Він мені створив отаке гасло:
Письменник — той, хто знімає маски і створює нові світи.
І ілюстрацію до нього:
Все ще Ваша Чарівна Мрія
23 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиП'ять із п'яти використовую =)
Ну п'ятий не завжди. Буває реально немає настрою, а якщо й кава закінчилась, то вже нічого не поробиш... ну в принципі, можна і кави купити ❤
Andrey Pronko, ☺️
Перечитувати свій старий рукопис перед тим, як почати його знову писати. Це не тільки освіжить пам'ять, а й надихне на щось нове в тексті)
Асоль Солтан, ❤️
Напевно як і у вас. Але от не всі вигадані сцени можуть бути написані.
В основному сюжет мене сам несе і я навіть не знаю , що з того вийде.
Олесь Король, Але от не всі вигадані сцени можуть бути написані. ---- У мене проблема тільки з тими, які заборонені правилами Букнету. Але вони написані...
В основному сюжет мене сам несе і я навіть не знаю , що з того вийде. --- От саме так!
У мене щось подібне до вашого четвертого принципу, але я просто не викладаю те, що мені самій не заходить — і, відповідно, воно не доходить до читача.
З часом навчилася слухати себе. Якщо всередині щось каже: «Це не те, що я би хотіла написати», — пальці самі зупиняються на клавіатурі, і я починаю обмірковувати інший хід подій.
Раніше намагалася себе переконати, що «так теж нормально», але, повертаючись до тих фрагментів і переписуючи їх наново, зрозуміла, що краще одразу довіряти собі.
Ще маю один прийом: виділяю слова або уривки, які з якихось причин не подобаються мені, а потім, повертаючись до тексту, шукаю їм кращу заміну (звичайно, мова йде про чорнетки).
А ще — гарний артик)))
Чай Дивака, Це теж варіант)))
Я хоч і не автор та цікаво було почитати вашу внутріню кухню.
MarinkA, ❤️❤️❤️
Дуже приємно це чути!
Писати, навіть якщо немає такого шаленого відгуку як в інших. Просто для себе, і свого читача (навіть якщо він всього один), а не для популярності.
DINA DEUS, Я з власного досвіду кажу)))
Теж іноді заганяюся, а потім думаю - колись і 30 підписників було класно)))
Писати, навіть якщо усі бугуртять, що це недопустимо. За цим принципом я створила Хрестоносців, за цим принципом будуть написані "Червоний союз" і "чорна книга"
Crown Horror, Чесно кажучи, моя позиція із сайтом тут співпадає. Це надто болюча тема, особливо зараз.
Зрозуміло. Ну, хтось завжди буде незадоволений. Без цього ніяк...
Я розважаю свою Кицю. Якщо їй не цікаво, та не смішно, навіщо таке дописувати? Звісно, мені до Пратчета, як до Киева рачки, то ж бо висока сатира, але і я, час від часу, можу насмішити. Куди мені до Марка Твена? То ж бо гігант! (і мій кумир). Але дещо можу, і добре коли того вистачає.
Andrey Pronko, Дякую за такий веселий коментар))
1. Відклала твір в якому вже більш ніж 150 тис. знаків. Бо щось вийшло не зовсім те... Нехай "відлежиться". Гляну потім свіжим поглядом...
Анна Лященко, Як людина, яку чекають, як мінімум, продовження Кайла, Тернових пут і дві казки, чудово вас розумію)
5. Коли в мене починається день, вмикаю ноут та відкриваю файл. Нехай висить фоном. Інколи заглядаю. Можу одне речення написати. Або нічого. Або цілу сторінку. Як піде...
10-20-50 разів на день заглядаю. Навіть по одному реченню, але книга пишеться!
Анна Лященко, Я не прихильник того, що вона обов'язкова)
Я теж багато чого роблю інтуїтивно)
1.Я теж так намагаюся. але є в мене оди твір...ніяк не можу повернутися до нього....може не настав його час ще.
2. Я хоч і маю іноді трохи план у послідовності подій, щоб трохи привести др ладу хаос думок у голові...але в процесі написання обов'язково щось та й зміниться. Іноді кардинально навіть.
3.Не завжди це зі мною працює. не всі божевільні ідеї йдуть на друк))
4.Цей прийом працює 100%. Ми не тільки автори але й читачі в одному обличчі також. Я завжди дотримуюсь виразу: "Пиши історії, які сама б хотіла почитати"
5.Так само роблю. Прийшла, сіла - відкрила текст. Хоч речення та й напишеттся.
Чарівна Мрія, Дякую ♥️
Мої принципи дуже схожі з вашими)) 1.Якщо почала писати, то обов'язково закінчу, навіть якщо ніхто не читатиме. 2. На початку книги я не завжди знаю як вона закінчиться: 95% чиста імпровізація, що народжується в період написання. 3. Буває, що пишу через не хочу, бо є терміни, які я сама собі визначила. 4. Пишу виключно під музику. Кожна моя книга має плейлист, під який була створена.
Дякую за чудовий блог))) Цікаво було почитати й дізнатися про досвід інших авторів)
Анжеліка Горан, Прикольно щодо музики. Я під неї фантазую, але ніколи не пишу)))
Мені потрібна тиша))
Дякую за ваш коментар ♥️
Цікаво було дізнатися, дякую.
Сергій Ляховський, Дякую за ваш коментар)
2. Мені цікаве писати саме тому, що я сама не знаю, що буде далі в моїх книгах! Я ніби підглядаю за своїми героями та записую.
Єва Сова, Знайомо)))
Ви сьогодні мега продуктивна)) Арт від ШІ - просто шикарний))
5 - точно працює, але тут важливо балансувати на темі здоров'я, чи буде це прям зараз корисно, втім, хоча б п'яти хвилин на перевірити себе "втягнусь чи ні" потрібні)
4 - ви таки мене переконали дещо переписати. На щастя, шматок, а не розділ))
Olha Alder, Тішусь, що стала в нагоді!
А я, як завжди зі своїми принципами, хоча важко з вашими також не погодитись. Мій принцип №1 - писати щодня, або майже щодня (хоча б декілька рядків); №2 - знайти в письменництві себе, тобто бути впізнаваною (це найважче, мені здається); №3 - багато і уважно читати, бо це розширює кругозір і додає нових ідей, сюди б ще додала - багато спілкуватись, спостерігати, подорожувати, вивчати інші культури, бо чим багатший внутрішній світ, тим реалістичніші персонажі та історії; №4 - бути терплячою до себе та продовжувати працювати, навіть коли здається, що нічого не виходить; №5 - адекватно сприймати критику і вміти розрізняти конструктивну критику від деструктивної.Поки що все, може пізніше, ще щось придумаю. Всім бажаю натхнення і непримхливої Музи поряд ❤
Тіна Волф, Дуже дякую, дещо з ваших принципів варто і собі додати)))
То я не одна така, що видаляє цілий написаний розділ, бо "щось воно не те"))). І в результаті виходить зовсім інакше. У всіх п’яти пунктах упізнала себе. А ще я — людина настрою: то один розділ ледве напишу, бо щось не думається, а то, буває, бах — і три підряд, ледве встигаю ідеї до купи зібрати, щоб не погубити).
Лія Бурейн, А у мене вони майже не компенсуються(((
2 - Майже ніколи не виходило писати по плану. Намагалася це робити, але переключалась на історію й жила нею, а план губився. І це перепливає у 3 пункт - не завджи можу писати придумані колись ідеї, бо життя героїв завжди міняється неочікувано для мене.
Емілія Блеквуд, От реально... Розумію, як ніхто)
1, 2. Але коли у мене немає настрою, я завжди знайду дуже поважну причину не працювати:) Талант!
Тея Калиновська, Це святе!
5- це про мене) я можу не хотіти, не мати натхнення, настрою, але я знаю, щоб воно з'явилося- треба відкрити текст)) А щодо 2- то в мене навпаки, я така безтолкова, що маю собі робити план, бо інакше загублюсь і можу навіть не закінчити твір❤️❤️❤️
Анжеліка Вереск, Це теж цікавий підхід)))
1 і 4. Виявилось, що по плану мені не працюється. Анні Флейм пояснила це наступним чином: те, що мозок вже придумав, він вважає виконаним, а тому не хоче цим більше займатися. Тому писати виходить лише дуже приблизно окреслюючи майбутні події в уяві. Вона це писала про себе, але мені теж підходить. Я можу " примушувати" себе, коли справа стосується роботи( вона теж певною мірою творча), але писати - це моє хоббі і воно повинно приносити задоволення))
Дієз Алго, Абсолютно те саме. Тому так важко змусити себе повернутись і написати другу частину до тексту (що я все одно зроблю) - я її вже придумала! А тут нова ідея, ну...
Вітаю) 1 і 5 принципи на всі 100% відповідають моїм♥️
Іванна Желізна, Кожна з нас ;)
Дуже гарна ілюстрація ❤️
Мої принципи:
1. Якщо почала - треба закінчити.
2. Дивись пункт 1 і йди писати.
Якось так :)
Ірина Скрипник, Дайте п'ять)))
А ви ще й дуже продуктивна, на відміну від мене)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати