Літня новинка з сільським вайбом♥️

Рада вітати усіх, хто зазирнув!

   За нагоди щиро запрошую приєднатися до читання моєї новинки "Кара за парканом" - і там вже назбиралося трохи сторінок)) Аби відпочити думками та відволіктися - раджу не задумуючись вирушати на знайомство з Соломією. Столична мажорка, залюблена таткова донечка втікає від гніву хейтерів до поліського села. Її новий сусід ще не здогадується, що його тихе та відлюдькувате життя з появою цієї кари ду-у-уже зміниться. Готуйся, сусіде! Твоє щастя поселилося у сусідньому будинку і поки тебе десь носить - поштової скриньки та однієї секції височезного паркана, за яким ховався, - вже немає!

І уривочок з останнього оновлення:

— Владиславе! Ей, сусіде! — чую з вулиці.   

Застигаю посеред кімнати й око мимоволі сіпається від цього голосу. А мені ж лише кілька кроків лишалося до ліжка!   

— Я бачу твій силует! Не прикидайся, що не чуєш! — що за нахабна та діставуча дівка?! Мало нервів витріпала мені сьогодні з тими бісовими ручками та своїм кріслом?! Нехай котиться до біса! 

Відмираю та вимикаю світло. Але не встигаю вмоститися на ліжко, як у вікно щось стукає. Вже, зараза, чимось кидається!   

— Господи, ти мало з мене познущався? За що мені ще й це? — скиглю та йду до вікна, бо ж вона не відчепиться!   

Щойно відчиняю — по грудях прилітає щось дрібне і тверде, а тоді падає на підлогу.   

Упс! Вибач, — мнеться біля діри в паркані. — У мене надзвичайна ситуація. Можеш зайти?   

— Ні, — карбую та збираюся зачинити вікно.   

— Але у мене, здається, тріщить електропроводка. Мабуть, щось замкнуло після грози. Зайди, будь ласка.   

— Це твої проблеми. Я не електрик.   

— В прогнозі вказано, що сьогодні вночі буде вітряно. Якщо спалахне мій будинок — твій може здійнятися слідом. Я то повернуся додому, а твій дім уже тут, хіба ні? Не шкода, що така краса стане згарищем? — задирає вгору свій кирпатий ніс та йде геть.  

  Чомусь більш ніж впевнений, ще це якась чергова вигадана нею пакость від нудьги, але якщо міркувати раціонально, то проблеми з електрикою після бурі дійсно є.  

  Про всяк випадок ще й похапцем перевіряю прогноз погоди й переконуюся, що скалка не збрехала — дійсно передають сильні пориви вітру.  

  Одягаю футболку, взуваю капці та йду. 

Буду рада бачити вас на сторінках своїх книг!

"Ніяких бонусів!" XrtrvrfH

Приємного читання та миру!

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дякую за смакоту та гумор!♥️♥️♥️

Наталья Русанова, Спасибі♥️

avatar
Svitlana
04.06.2025, 21:15:36

Добра, легка та смішна новинка, читати її одне задоволення

Svitlana, Дякую♥️

avatar
Наталія Силенко
04.06.2025, 17:50:42

Вітаю! Новинка - бомба!))) Соля - ???, а от сусід ніяк не ведеться на її спроби познайомитися (((. Ех, смаколик, проґавила (((, дякую за можливість)))

Наталія Силенко, Сусід сам здасть своє ім'я, аби втішити Солю, але вийде навпаки)))
Дякую, Наталочко♥️

avatar
Анна Багирова
04.06.2025, 17:34:18

Дуже класна новинка! А Соля нагадує мені велику маленьку дівчинку!!!❤️❤️❤️)))

Анна Багирова, За те вона безпосередня і щира, а ще дуже добра - в цьому буде нагода переконатися♥️

avatar
Marisha Gerasimenko
04.06.2025, 17:06:47

Ех. Все , як завжди пропустила)
Дякую за можливість і чудову новинку. Успіху книзі та багато вдячних читачів

Marisha Gerasimenko, ♥️

avatar
Оксана Митчик
04.06.2025, 17:01:07

Дуже дякую за подарунок ❤️

Оксана Митчик, Будь ласка)

Інші блоги
Букнет шукає відеомейкерів і креаторів!
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Карти розкрито?
— Я знаю, хто твій дядько, Вівіан. І знаю, що він задумав. Я чудово пам’ятаю і розумію, що сталося під час нашої минулої зустрічі! Даріон не робить різких рухів, не змінює інтонацію, але його слова змушують мене затамувати
155 підписників!
Я вчуся цінувати маленькі кроки, бо якщо буду продовжувати слухати свого внутрішнього критика, він мене зжере повністю. В мене проблема з перфекціонізмом, але він дивно працює. Тож щоб замість того щоб картати себе за малу
А ким ви хотіли стати після школи?
Знаєте, читаючи історію Юлі, героїні мого роману "Хімія після тридцяти", я раптом подумала про себе. Після школи я взагалі не знала, ким хочу бути. Жодного чіткого плану «стану лікаркою», «буду юристкою»
Навіщо це йому?
Вітаю моїх читачів! Я давно не радувала вас візуалами до книги Не обирай мене. Ліка погодилася навчатися новим навичкам. Як гадаєте навіщо Руслану це? Додавайте книгу до бібліотеки і підписуйтесь на мою
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше