Щось я трохи забарилася з постом про відкриття передплати,

хоча буле впевнена, що зробила його )

Тому нагадую, якщо ви раптом пропустили: книгу

Кожній відьмі по тварі

вже можна придбати як передплату і разом з авторками брати участь у обговоренні та написанні!

Нагадуємо, що перші два тижні ціна мінімальна і знижок з неї немає.

Два тижні якраз минули і ми плануємо підняти ціну, тож якщо ви раптом не помітили і пропустили - поспішайте! Скоро книга подорожчає)

***

Ми що, цілувалися?

Я цілувався з відьмою?!

Ні, може просто марення?

Але сміх ще й досі стоїть у вухах.

Хвилиночку... вони і справді сміються, за дверима.

Так, спершу утрясти спогади зі вчора: дівчата, незнайомець, квітка папороті. Папороті! Це взагалі можливо?!

Багато взагалі-то було цієї папороті. Аж занадто.

І вогонь, вогонь. Дивно, жодного разу не згадалася та страшна пожежа. Навпаки, цей вогонь здавався таким близьким, майже рідним. Мабуть через темно-сині очі з теплими іскрами всередині.

***

«Щось не так!» – влітає у сон перша думка.

Перестук коліс потяга раптово зникає, приголомшуючи в’язкою тишею.

Різко розплющую очі. До мого спального купе хтось проліз? Я ж його зачиняла!

Першим ділом дивлюсь на двері. Замкнені, навіть тримач не опущений.

В повітрі відчувається дивне коливання, а разом з ним вертаються звуки, стукіт коліс. Підіймаюсь на лікті, аби визирнути з-за столику.

На мить боковим зором помічаю моторошну велику тінь з червоними очима.

Блимаю на неї очманіло.

Та ні, всього лише чоловік. Стоїть спиною. Чого тільки зі сну не примариться.

Як він взагалі сюди потрапив?

Хм. Високий, стрункий. Плечі широкі, талія вузька, але рухи тихі, точні. Під легкою світлою сорочкою помітно, як перекочуються м’язи.

Як я взагалі його прогледіла, щойно розплющила очі?

Невже справжній відьмак? Зі справжньою магією? Такі дійсно існують?!

– Ти хто?! – очманіло вигукую.

***

Якщо він шарлатан — то дуже переконливий. Якщо відьмак — то дуже привабливий. Вона завжди мріяла про магію.
Їх тягне одне до одного. Між ними неймовірно іскріть.
Але він ще не знає, що саме її доведеться вбити.