Вітаю, любі!!!

Запрошую до нового розділу історії кохання, Вілена та Аїди, з роману , "Вкрадене серце".

Сьогодні розділ від Вілена. 

Уривок.

Поспіхом складаю всі теки й саме вже зібрався виходити з кабінету, як у нього без дозволу входить Маріанна.

Нервова напруга миттю охоплює мене. Я не хочу її більше бачити. А вона з винуватим виразом на обличчі наближається до мене. Зупиняється посеред кабінету і, опустивши очі, здавлено кидає:

— Вілене, пробач! Я так більше не буду...

Я шумно зітхаю. Мене цей дитсадок уже дістав. Не розумію, навіщо ця дешева вистава.

— Це, напевно, добре, Маріанно, що ти так більше не будеш, але мене це більше не хвилює, — холодно кидаю на її слова та байдуже додаю: — Якщо це все, то я піду. Мене справи чекають, — хапаю потрібні теки та йду на вихід.

— Вілене, які справи можуть бути? Скоро обід! — оглядається за мною Маріанна. — Я ж прийшла, аби поговорити...

Зупиняюся у самісіньких дверях і, шумно видихнувши, обертаюся.

— Поговорити про що? — примружившись, сухо цікавлюся.

— Про нас... — розгублено кидає Маріанна...

Історія тут...

_at_sBnW — Навіжена!

Тихої ночі!❤️