Щирість не з власної волі

Прода на Мідний серпанок опівночі

Коли Емріс повернувся, щоб взяти цукорницю, я майже блискавично витягла флакон, та додала декілька крапель у його чашку. Здається він нічого не помітив. Передавши  цукерницю, він зробив ковток. Кутики моїх губ не втрималися та поповзли угору.

— Що таке?

— Нічого. — я спробувала прибрати посмішку з губ, поки пальці нервово намагалися запхнути флакон назад у кишеню. Він випав прямо на килим та відкотився у його бік. 

Я затамувала подих, коли чоловік нахилився та підняв флакон. Його брови миттєво зійшлися на переніссі.

— Це що таке?! — здається зараз він був готовий вбити мене поглядом.