Насправді, назва дається важче ніж імена героїв) Бо з іменами простіше- ім'я підбираю по характеру героя, зазвичай щось грецьке або скандинавське, або міксую) а от назва важкіше. Треба ж лаконічно відобразити суть книги, і часто перші 100 варіантів тобі здаються недостойними☺️
Це була катастрофа. Мені потрібно було придумати десятки варіантів назв для першої книги. І потім коли я визначилася з назвою для одного з ключових аспектів книги, тільки тоді народилася назва.
У мене зазвичай, або придумується десь посередині твору, перше, що підійде під сюжет. А іноді, навпаки все починається з назви, якась фраза, тупо якась фраза, будь яка, і пішло-поїхало. Але так не часто)) зазвичай, мій мозок дотримується девізу: "ОФІЦІЙНА НАЗВА, ПІСЛЯ НАПИСАННЯ", а замінником щось кумедне: "шось 1", "шось 2", "шось 3", "Історія про чудака, який мав стрибнути з коня", "Діч усіляка". (Я зараз тупо з папки переписав всі назви недописаних документів)) ХАХА)
Знайомтеся з головною героїнею роману «Людина без душі» — Мері Кам. Мері — звичайна студентка. Вона любить затишні светри, гарячу каву, хвилюється через іспити й ніколи не прагнула магії чи небезпек. Вона пахне
У стінах Вал - Ардену проливається перша кров, але це лише початок кінця. Отрута сумнівів нарешті дає свої смертоносні плоди. Фундамент Ордену тріщить по швах, а цитадель потопає у параної та нещадній боротьбі за трон.
Є книги, які я люблю всією душею, а більшість їх не читає. Так само можу сказати і про авторство. Звичайно, я багато часу приділяю кожній історії, але бувають ті, які глибоко засідають у серці не на один рік. Я живу з цими героями:
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Ото час від часу заглядаю у статистику й бачу, що потроху, але мої твори «Посмертя» та «Темні історії Малефича» все ж читають. (Ю-ху-ху!!!) І раптом подумав: як же це несправедливо,
Всім привіт, мої любі!
Я трошки зникла з радарів, адже працюю над новою книгою.
А ви поки ловіть візуалізацію на Лілю, як вам наша Ліля у 2 частині книги? Як вам образ? Дуже сумую за вашою активністю та коментарями, адже без
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене одне з двох: або назва виникає разом з самою ідеєю або це перед викладанням страшний геморой...
Насправді, назва дається важче ніж імена героїв) Бо з іменами простіше- ім'я підбираю по характеру героя, зазвичай щось грецьке або скандинавське, або міксую) а от назва важкіше. Треба ж лаконічно відобразити суть книги, і часто перші 100 варіантів тобі здаються недостойними☺️
Це була катастрофа. Мені потрібно було придумати десятки варіантів назв для першої книги. І потім коли я визначилася з назвою для одного з ключових аспектів книги, тільки тоді народилася назва.
У мене зазвичай, або придумується десь посередині твору, перше, що підійде під сюжет. А іноді, навпаки все починається з назви, якась фраза, тупо якась фраза, будь яка, і пішло-поїхало. Але так не часто)) зазвичай, мій мозок дотримується девізу: "ОФІЦІЙНА НАЗВА, ПІСЛЯ НАПИСАННЯ", а замінником щось кумедне: "шось 1", "шось 2", "шось 3", "Історія про чудака, який мав стрибнути з коня", "Діч усіляка". (Я зараз тупо з папки переписав всі назви недописаних документів)) ХАХА)
Я починаю думати над назвою, коли написана 1/4 історії. Публікую зазвичай, коли більше 1/3, а то і всі 1/2. Тож проблем з назвою зазвичай не виникає
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати