Запрошую до нової романтичної історії "ПІД ОХОРОНОЮ"! 

Йому потрібно підібратися ближче до свого ворога, тому він влаштовується охоронцем його доньки. Але ще не знає, до чого це може призвести...

— А зараз які в тебе розваги? — запитала я, коли ми обоє вийшли з машини. — Знущатися з дівчат, обзиваючи їх по-всякому?
Раптом Рен, так нічого і не відповівши, смикнув мене до себе. Я опинилась в його обіймах так несподівано, що …. Він притиснув мене до машини саме тоді, коли за його спиною промчала вантажівка. Вона промчала дуже близько…
Я не встигла навіть слова сказати, як все уже закінчилося, він відпустив мене. Але відчуття захищеності залишилося.
— Дякую, — сказала тремтячим голосом. — У тебе швидка реакція…
— Ти ж не дарма під моєю охороною. Я не дам тобі потрапити в біду, обіцяю…

Продовження - щодня о 21.00! Додавайте книгу "Під охороною"  в бібліотеку, так ви точно нічого не пропустите) Активні коментатори, які читатимуть і коментуватимуть книгу щодня, отримають приємні бонуси! 

Невеликий спойлер із завтрашнього розділу:

Цей новий охоронець корчив із себе щось, ніби бойовиків надивився… Вчорашні враження від порятунку вже трохи забулися, і хоч вчора він здався мені симпатичним, зараз я подумала, що це якийсь недалекий “качок”, якому недостає розуму, щоб заробляти гроші розумом… Добре, хоч права має, то сів за кермо, бо Олег ще тиждень точно пробуде в лікарні…

Поки їхала до універу, набрала свою подругу Софі і почала переказувати все, що вчора відбулося. 

— Відчула себе прямо героїнею якогось фільму…

 — Круто, я б хотіла, щоб зі мною теж сталася така пригода! — сказала Софі. — А твій новий охоронець симпатичний?

Я мимоволі поглянула на Рена. Він їхав, як ні в чому не бувало, не звертаючи на мене уваги. 

— Досить симпатичний, — сказала я трохи виклично. — Але не в моєму смаку! 

— А що саме там не в твоєму смаку? Опиши його, мені ж цікаво! — продовжувала допитуватись Софі.

 — Ну він такий накачаний, з темним волоссям, темними очима, — почала описувати я. — Але якийсь надто простий… Я люблю інтелектуальних чоловіків, ти ж мене знаєш…

— Ой, ті твої інтелектуали зазвичай в ліжку ніякі! — заявила Софі. — А якраз брутальні качки вміють багато чого цікавого… — вона захіхікала. 

Я знову поглянула на свого охоронця. Цікаво, чи він здогадується, що я говорю про нього? Відчула якийсь азарт, захотілося подражнити його. 

 — Та що там цікаве, — хмикнула я. — Вони мабуть лише дві пози знають…

Він раптом зиркнув на мене через дзеркало заднього виду якраз тоді, коли ми стали на світлофорі. Його очі дивитись так уважно, що я трохи знітилась. 

— Добре, я пожартувала, — сказала я Софі. — Нічого не маю проти них, але все одно такий тип чоловіків мене не приваблює. Тож залишаю їх тобі!

Цікаво, що буде далі? Зазирайте завтра о 21.00!

: