Обіцяна новинка вже на сайті!

Запрошую до нової романтичної історії "ПІД ОХОРОНОЮ"! 

Йому потрібно підібратися ближче до свого ворога, тому він влаштовується охоронцем його доньки. Але ще не знає, до чого це може призвести...

— А зараз які в тебе розваги? — запитала я, коли ми обоє вийшли з машини. — Знущатися з дівчат, обзиваючи їх по-всякому?
Раптом Рен, так нічого і не відповівши, смикнув мене до себе. Я опинилась в його обіймах так несподівано, що …. Він притиснув мене до машини саме тоді, коли за його спиною промчала вантажівка. Вона промчала дуже близько…
Я не встигла навіть слова сказати, як все уже закінчилося, він відпустив мене. Але відчуття захищеності залишилося.
— Дякую, — сказала тремтячим голосом. — У тебе швидка реакція…
— Ти ж не дарма під моєю охороною. Я не дам тобі потрапити в біду, обіцяю…

Продовження - щодня о 21.00! Додавайте книгу "Під охороною"  в бібліотеку, так ви точно нічого не пропустите) Активні коментатори, які читатимуть і коментуватимуть книгу щодня, отримають приємні бонуси! 

Невеликий спойлер із завтрашнього розділу:

Цей новий охоронець корчив із себе щось, ніби бойовиків надивився… Вчорашні враження від порятунку вже трохи забулися, і хоч вчора він здався мені симпатичним, зараз я подумала, що це якийсь недалекий “качок”, якому недостає розуму, щоб заробляти гроші розумом… Добре, хоч права має, то сів за кермо, бо Олег ще тиждень точно пробуде в лікарні…

Поки їхала до універу, набрала свою подругу Софі і почала переказувати все, що вчора відбулося. 

— Відчула себе прямо героїнею якогось фільму…

 — Круто, я б хотіла, щоб зі мною теж сталася така пригода! — сказала Софі. — А твій новий охоронець симпатичний?

Я мимоволі поглянула на Рена. Він їхав, як ні в чому не бувало, не звертаючи на мене уваги. 

— Досить симпатичний, — сказала я трохи виклично. — Але не в моєму смаку! 

— А що саме там не в твоєму смаку? Опиши його, мені ж цікаво! — продовжувала допитуватись Софі.

 — Ну він такий накачаний, з темним волоссям, темними очима, — почала описувати я. — Але якийсь надто простий… Я люблю інтелектуальних чоловіків, ти ж мене знаєш…

— Ой, ті твої інтелектуали зазвичай в ліжку ніякі! — заявила Софі. — А якраз брутальні качки вміють багато чого цікавого… — вона захіхікала. 

Я знову поглянула на свого охоронця. Цікаво, чи він здогадується, що я говорю про нього? Відчула якийсь азарт, захотілося подражнити його. 

 — Та що там цікаве, — хмикнула я. — Вони мабуть лише дві пози знають…

Він раптом зиркнув на мене через дзеркало заднього виду якраз тоді, коли ми стали на світлофорі. Його очі дивитись так уважно, що я трохи знітилась. 

— Добре, я пожартувала, — сказала я Софі. — Нічого не маю проти них, але все одно такий тип чоловіків мене не приваблює. Тож залишаю їх тобі!

Цікаво, що буде далі? Зазирайте завтра о 21.00!

: