Додано
01.06.25 15:32:57
Знайдемо сили разом?
В голові бояться думки, ідеї, а руки опускаються і бажання писати немає... Занепад сил і духу доводить до авторського відчаю. Читачі, не турбуйтесь про мене... Я жива, здорова і відносно ціла в усіх можливих аспектах, як для мами в декреті, автора початківця та молодої жінки майже 25 років)))(
Давайте знайдемо сили разом в повернемось у мій творчий шлях. Прошу, не обходять стороною, якщо знайомі з моїми роботами, буду вдячна)))
Любава Волошин
422
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ А у мене новинка: "МАЛЮ(НО)К для НАХАБИ" АНОТАЦІЯ: — Потрібно було телефонувати перед тим, як іти сюди. —Що!? Телефонувати?! —А чому ти дивуєшся? Між іншим, не я змусив тебе
Читачі ж у курсі, що там коїться в Хамелеоні так? Знайомтеся — Фабіо Пеллеґріні! Підступний засранець, професійний майстер псувати людям життя й ходяче нагадування про те, що не всі родичі — подарунок долі. Харизма?
Щось я так захопилася пригодами Джеймса і Ко, що дуже давно не згадувала про одну зі своїх завершених історій — "Квіти в темряві". А між тим вона досі чекає на своїх читачів. ❤️ Це історія Джейн Бесфорд, дівчини,
У мене для вас чудові новини! ❤️ Сьогодні рівно о 00:00 вийдуть останні глави книги «Другий шанс. Чуже тіло»! ✨ Щиро дякую всім читачам, які зі мною знайомятся зі світом космічного Фронтиру. Але не поспішайте
Вітаю! Нова глава "Живий метал. Прокляття крил" вже опублікована. ********************************* Я знайшов стіну з червоної цегли, наче тут був вхід, та його замурували. Я перевів зір на істинний і побачив приховані знаки.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНе гоніться за швидкістю написання. Чи якимось дедлайнами, пишіть для себе. Для свого задоволення.
Я інколи роблю перерви і зовсім не берусь за текст.
Тримайтеся. Знаю що важко. Сама от хочу кинути писати і зайнятися редагуванням чужих текстів бо письменник з мене явно не вийшов. Але для себе інколи можна щось і написати)))
Любава Волошин, Дякую.
Дуже добре вас розумію… І навіть найсильніші іноді втомлюються. Але у ваших словах стільки щирості, що вже сам цей допис — це творчість, яка торкає. Ви не самі. У вас вже є шлях, є читачі, є серце, яке болить від любові до слова. Декрет — це героїзм, авторство — це сміливість, а відкритість — це вже перемога. Нехай муза повертається м’яко, без тиску, коли буде готова. А поки просто дихайте. Ми з вами.
Маргарита Сухина, Дякую за слова підтримки)
Нічого. Не треба заганяти себе в ще гірший стан. Іноді треба дати собі перепочити. А потім ново знову повернетсья до свого ритму.
Гловне не впасти в якусь депресію, апатію чи щось ще. Кожен міняє щось навколо. Лише терба знаходити щось, що дасть бажання рухатися далі.
Руслан Баркалов, Розумію, просто в один момент відчула себе птахом з перебитим крилом... Бажання летіти є, а сил нема.... І хоч ідеї з'являлись зібрати до купи не виходило.... Певно дійсно іноді краще пауза
Ваші вдячні читачі завжди з вами.Здоров'я, натхнення, і перемоги.
Олена Кондак, Спасибі)))
Здаватися не варто. Ви почали писати, тому що Вам це подобається, так? То пишіть для себе. Діліться вашою творчістю. А поціновувачі завжди знайдуться.
Бажаю Вам натхнення!)
Іван Заболотських, Дякую за підтримку)
Прийміть мою підтримку)я почала писати тиждень тому,але коли бачу низькі перегляди та активність,то опускаються руки
Міла Грей, Дякую)))думаю у вас все вийде, головне не опускати руки
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати