Додано
01.06.25 15:32:57
Знайдемо сили разом?
В голові бояться думки, ідеї, а руки опускаються і бажання писати немає... Занепад сил і духу доводить до авторського відчаю. Читачі, не турбуйтесь про мене... Я жива, здорова і відносно ціла в усіх можливих аспектах, як для мами в декреті, автора початківця та молодої жінки майже 25 років)))(
Давайте знайдемо сили разом в повернемось у мій творчий шлях. Прошу, не обходять стороною, якщо знайомі з моїми роботами, буду вдячна)))
Любава Волошин
417
відслідковують
Інші блоги
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Коли місто занурюється у серію дивних і жорстоких подій, лейтенантка поліції Юна розуміє: офіційні протоколи тут безсилі. Доля зводить її з Богданом — одинаком із важким минулим та езотеричними татуюваннями, який знає
Вітаю! Одного дня я зловила себе на думці: як же я люблю писати героїв, які є абсолютними професіоналами у своїй справі… і повними профанами в усьому іншому! В один момент він – упевнений, пафосний, вирішує
Те, що ззаду раптом пролунає холодний скрегочучий голос, стало для всіх, у тому числі й Арлас, цілковитою несподіванкою. – Що тут відбувається? Андран і раніше не вважала Хір-Но-Гара страшним чи огидним. Тепер же
Рецензія на книгу «ПАСТКА ДЛЯ БАБІЯ» Жанр: Сучасний український любовний роман, драма ✨Коли минуле наздоганяє, а доля готує найнесподіваніші повороти…✨ Якщо ви шукаєте історію, яка змусить ваше серце
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНе гоніться за швидкістю написання. Чи якимось дедлайнами, пишіть для себе. Для свого задоволення.
Я інколи роблю перерви і зовсім не берусь за текст.
Тримайтеся. Знаю що важко. Сама от хочу кинути писати і зайнятися редагуванням чужих текстів бо письменник з мене явно не вийшов. Але для себе інколи можна щось і написати)))
Любава Волошин, Дякую.
Дуже добре вас розумію… І навіть найсильніші іноді втомлюються. Але у ваших словах стільки щирості, що вже сам цей допис — це творчість, яка торкає. Ви не самі. У вас вже є шлях, є читачі, є серце, яке болить від любові до слова. Декрет — це героїзм, авторство — це сміливість, а відкритість — це вже перемога. Нехай муза повертається м’яко, без тиску, коли буде готова. А поки просто дихайте. Ми з вами.
Маргарита Сухина, Дякую за слова підтримки)
Нічого. Не треба заганяти себе в ще гірший стан. Іноді треба дати собі перепочити. А потім ново знову повернетсья до свого ритму.
Гловне не впасти в якусь депресію, апатію чи щось ще. Кожен міняє щось навколо. Лише терба знаходити щось, що дасть бажання рухатися далі.
Руслан Баркалов, Розумію, просто в один момент відчула себе птахом з перебитим крилом... Бажання летіти є, а сил нема.... І хоч ідеї з'являлись зібрати до купи не виходило.... Певно дійсно іноді краще пауза
Ваші вдячні читачі завжди з вами.Здоров'я, натхнення, і перемоги.
Олена Кондак, Спасибі)))
Здаватися не варто. Ви почали писати, тому що Вам це подобається, так? То пишіть для себе. Діліться вашою творчістю. А поціновувачі завжди знайдуться.
Бажаю Вам натхнення!)
Іван Заболотських, Дякую за підтримку)
Прийміть мою підтримку)я почала писати тиждень тому,але коли бачу низькі перегляди та активність,то опускаються руки
Міла Грей, Дякую)))думаю у вас все вийде, головне не опускати руки
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати