Друзі, історія Ітана та Емми продовжується. У наступній главі герої розмовлятимуть про кохання та зразу. І якщо в Емми дуже традиційні уявлення про стосунки, то Ітан давно розширив межі пристойності.

Ось цікавий спойлер до наступної глави:

– Ми з Мією не звичайна пара. Ми не стримуємо апетити одне одного, – пояснює.

– Вона кохає тебе?

– Так, – швидко відповідає.

– А ти кохаєш її? – питаю надломленим голосом. Певно сік надто кислий.

– Так, – впевнено говорить.

– Тоді що ось це все? – розводжу руками в сторони. – Що ти робиш зі мною?

– Розважаюся.

Мене не ображають останні слова. Мене обурює сам факт існування таких стосунків. Де є кохання, але присутня зрада.

– Послухай, – ставить лікті на коліна та схиляється до мене. Та це не зближує нас, бо між нами стіл. – До пристрасті потрібно ставитися простіше. Це лише фізична потреба. Така, як і їжа. Не правильно все життя ходити в один і той же ресторан. Звісно, ти можеш сідати за різні столики, замовляти інші страви, але зрештою тобі захочеться скуштувати те, що подають в іншому закладі. Ти можеш любити полуницю, але їсти лише її все життя – абсурдно та безглуздо.

– Але інтим – це не їжа. Це апогей почуттів між закоханими. Не можна робити це просто так, аби задовольни фізичні потреби.

– Якщо ти так підносиш це, то чому погодилася спати зі мною? – ранить питанням. – І як ти поясниш своєму апогейному партнеру, що не дочекалася його і віддала свою невинність іншому?

– Мені не доведеться нічого пояснювати, – просто відповідаю.

– Ти змовчиш чи збрешеш про своє минуле?

– Ні те, ні інше. Я ні з ким не буду після тебе.

Певно, мої слова шокували його не менше, аніж його думки мене. Бо Ітан цілу хвилину мовчить та витріщається на мене.

– Ти ось це зараз серйозно заявляєш, що після того, як ми розірвемо нашу домовленість, все подальше життя дотримуватимешся целібату?

– Так, – киваю головою.

– Ем, ти лише сьогодні двічі кричала від задоволення, – нагадує.

– Я не хочу заміж. Не хочу дітей. Не хочу романтичних стосунків. І наш договір не змінив моїх бажань.

– Тоді щось ось це все? – повторює те, що я казала досі.

– Мені потрібні гроші. І ти запропонував найшвидший спосіб їх отримати.

– І ти, навіть після того, що було між нами, не захочеш бути з іншим? – тепер він не вірить мені.

– Ні. Ти залишишся моїм єдиним чоловіком.

Секта Іво – це жорстокість, жах та біль. Але в одному вони мають рацію. Союз жінки та чоловіка – священний. А я ніколи не довірюся якомусь хлопцю настільки, щоб ділитися з ним своєю радістю та своїм болем. Бо не існує такої людини, яка б зрозуміла і перше, і друге.

Оновлення книги «Невинний подарунок» щодня о 18:00.