"Я взяла з рук головної відьми Ордену кинджал і попрямувала до центру галявини, ступаючи босими ногами по прохолодній від вечірнього повітря траві. У пам’яті сплив той сон з Єфросинією… Та тепер я знала, що це був не сон, а відлуння справжніх подій. Як з’ясувалося, звертаючись до місяця, Єфросинія вдалася до того самого обряду, що проводиться під час ініціації. Щоб місяць почув… і він почув її. Навіть тоді, коли вона вже давно була посвячена.

Я зупинилася в центрі кола і підняла очі на небо, де великим білим диском світив повний місяць."

Ось така в мене вийшла ілюстрацію до розділу з посвятою Віоли).