Ось і в мене дійшли руки до челенджу #РУДАНКИ та РУДАНІ від авторки Олесі Глазунової. 

Хочу сказати одразу: у моїх книжках немає рудих героїв або тварин. Я й сама не руда, але в мене є та, хто підходить під цей челендж. Знайомтеся з Беллою.

Ця руда німецька вівчарка просто диво з див. Вона любить бігати під дощем і коли з ринди тече струмінь води вона намагається її вкусити і навіть гавкає, що для мене було здивуванням.

Її господинею є моя дорога сестра, малюнки якої ви могли бачити в моєму тг. І скажу вам так, ніколи б не подумала, що німецькі вівчарки можуть бути до такої міри ревнивими.)) Ні, я зараз не жартую і кажу чисту правду.

До всіх членів сім'ї вона ставитися з різним ступенем любові. Сесту любить як свою господиню і дуже їй віддана. Буває йдемо ми з нею (я і сестра) погуляти або у справах, а Белла сидить біля хвіртки і чекає її.

Нашу маму вона любить по особливому. Завжди біжить їй на зустріч, знає, що саме вона її погладить (хоча гладимо ми її всі) і дасть чогось смачного. Ще може вмовити нас впустити Беллу в будинок. Коротше, маму вона любить не за їжу або через те, що вона з нею гуляє, а просто так.)))

Нашого тата вона поважає і підходить з особливою делікатністю. Знає, що він у домі вирішує багато чого.)

Я, це окремий випадок, оскільки я є тією людиною, яка готова гладити і фоткати її, але на цьому моя увага закінчується. Себе я виправдовую тим, що це просто не та порода собаки. Знаєте, мені подобаються інші породи і якби у нас була саме моя улюблена порода, то я б була справжньою господинею.))

Так от, про ревнощі. Якщо моя сестра тримає в руці, припустімо, пташеня якогось птаха, то Беллі одразу потрібно його з'їсти. Якщо сестра гладить якусь іншу собаку чи кішку, ох тримайтеся всі. Парканів для такої собаки просто не існує, і їй потрібно терміново вирватися на свободу і відігнати того, хто сміє претендувати на її господиню. Ну, тут уже явно пане ревнощами. Як вважаєте?

Але насправді вона у нас добра і дуже смішна. Просто добре виконує свій обов'язок, як собаки.)))