Приві вам, любі читачі.  Прода на “Кладовище” на сайті. 

— Лів?!  — гукав мене Елтон, хапаючи за плечі. Я лежала в його обіймах і ледве могла сфокусуватися на його обличчі. — Все добре? Може відвезти тебе до лікарні? 

— Якщо не рахувати того, що мене виштовхнуло з чужої черепної коробки, то, так, — відповіла, не підводячи очей. — До лікарні не треба. Останнім часом вони у мене не викликають ніякої довіри. 

— Воно й не дивно... — скривився слідчий, здіймаючи мене з підлоги та на руках доносячи до дивану. — А якщо серйозно, Олівіє. Хочеш я зроблю тобі кави? Чи з сумки дістану якісь ліки? Ти бліда, як свіжий зомбі. І це мене жахливо лякає. 

— Ну, принаймні, тепер ми квити. Я врятувала тебе, а ти врятував мене. Звучить прекрасно. 

— Аж ніяк, Олівіє, — прошепотів він. —  Краще я буду у тебе в вічному боргу, ніж ловитиму тебе коли ти втрачаєш свідомість. 

— Звучить занадто... — запнулася, дивлячись в бездонні очі.

— Романтично? — лукаво посміхнувся чоловік. 

— Нереально, — відрізала, заплющуючи очі. — Занадто добре, щоб бути правдою.

Ну і до заходьте почитати завершену детективну дилогію:

Есміна. Некромантка для слідчого 

Есміна. Таємниця крижаної королеви 

Також, запрошую Вас до соціальних мереж — поспілкуватися, подивитись свіжі новини та ілюстрації. 

Телеграм   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб