Коли я тільки починала писати, мені здавалося, що моє захоплення доволі унікальне - на сусідніх вулицях письмменників точно не було. Але потрапивши в інтернет я побачила сотні, тисячі інших письменників, місцями конкуретнів, місцями і тих, що пишуть геть інші книги. Проте, це відчуття того, що тепер кожен другий узявся писати, так само було хибним: істина десь посередині.

Але не у романах Кінга, як би я його не любила. У останній книзі Голлі брат з сестрою - письменники. Він написав історичний роман про прадіда гангстера і вже підписує контракт на сотні тисяч доларів, вона публікує свої вірші і виграє на конкурсі. Білл Денбро (Воно) всесвітньо відомий письменник, за книгами якого знімають фільми, Джек Торренс - невдалий письменник, головний герой "Мізері" письменник, це зав'язка, новелла "Щур" знову про письменника, Темна Половина - теж герой пиьсменник, і ще багато такого.

Здебільшого вони мають успіх - у них є і літагенти, і контракти, усе добре. І я розумію, що Кінг вкладає туди власний досвід, і сама поведінка письменників є доволі реалістичною але... Ну, знаєте, якось їх забагато, кожен другий герой, до того ж майже усі десь публікуються. Наче сам Кінг забув, скільки отримував відмов, до того як "Керрі" таки узяли.

Особливо боляче це падає на реалії України. У нас на всю країну дві літагенції, видавці не бажають брати багато жанрів бо вони "не на часі", а навіть якщо якась книга вийде на папері, екранізації годі чекати. І от чекаючи по 3 місяці на відповідь накшталт "вибачте, не змогли знайти видавця" так бісить читати про усіх цих стуентів початківців, які вже публікуються. Світ Кінга дуже реалістичний, місцями навіть викриваючий расизм, сексизм, тощо. Але у цьому плані автор провалився у якусь утопію.

Ну а тепер скажіть мені ви, як багато ваших знайомих не з цього сайту (бо тут, зрозуміло, зібралися зацікавлені у такому люди) займаються письментством. Чи справді у Англії, США та країнах Європи людям простіше з літагентами та видавцями? Чи писали ви колись про героїв-письменників?