Колись, будучи ще звичайним радянським хлопчиком, я жив у світі, де люди з іншим кольором шкіри здавалися мені чимось дивовижним, далеким, майже казковим. У ті часи, коли всі навколо були схожі — однакові сірі пальта, однакові погляди, однакові мрії, — я не міг уявити, як хтось, такий різний, може бути настільки близьким іншому. Одного дня, з дитячою наївністю, я запитав у Кімі: "Як ви з Томом, такі різні, живете разом? Як ви знаходите спільну мову, коли між вами цілий світ?"

Кімі лише по-доброму посміхнулася — її усмішка була тепла, як сонце, що пробивається крізь хмари після довгої зливи. Вона сіла поруч, її темні очі, глибокі, мов озеро, що ховає в собі цілу вічність, дивилися на мене з ніжністю, і почала розповідати їхню історію знайомства. Її голос звучав тихо, але в кожному слові відчувалася сила — сила любові, що долає все. Історія Тома і Кімі вразила мене тоді до глибини душі, залишивши в серці слід, який не зітреться ніколи.

Це було кохання, яке народилося серед хаосу війни, серед джунглів, що шепотіли про смерть, і водоспадів, що плакали сльозами духів. Том, американський солдат із фермерського містечка в Айові, і Кімі, кхмерська дівчина з маленького села, де кожен день був боротьбою за виживання, зустрілися в момент, коли світ навколо них руйнувався. Але в їхніх очах не було страху — лише тиха надія, що проростала крізь біль, мов ніжний пагін крізь тріщини в камені.

Вони не знали досконало мови одне одного, але їхні серця заговорили мовою, яку не потрібно перекладати. Коли Кімі закінчила свою розповідь, я, маленький хлопчик, який ще не знав, що таке справжня любов, зрозумів: вона не має кольору, не має кордонів, не має меж. Вона — це те, що дає нам сили жити, навіть коли світ навколо руйнується.

Сьогодні я вирішив поділитися цією історією зі світом, адже вона — як промінь світла в темряві, як нагадування, що любов може бути сильнішою за все. Але я хочу наголосити: це художня вигадка, і всі збіги — випадкові. Та я вірю, що їхнє різнокольорове кохання сяє яскравіше за будь-яку веселку. 

Хочешь дізнатись більше, переходь за посиланням: "Без радіозв'язку"