Вічно все в мене не як у людей – починати серію треба з якої книги? Правильно – з другої! Шоб ви навіть не сумнівалися – я й Світи Аркани так писала…
Словом, сьогодні розповім вам про милий і дуже ніжний роман Лілі Ваніль «Моя погана дівчинка». Вся серія, якщо не помиляюся, складається з двох книг у якій авторка розповідає про братів Радченків, які вдало чи не дуже шукають своє кохання. Ну як шукають – скоріше вже випадково ловлять удачу за хвіст і не лишають дівчатам жодних шансів. 

Про старшого (Дем’яна) розповім трохи згодом, бо поки ще в процесі, а от враженнями від епопеї Лук’яна та Анфіси вже готова поділитися. 
Так, домовимося одразу з імен не ржати – вони нехай і дуже оригінальні, але анітрохи не псують ані сюжет, ані сприйняття героїв. Дівчину навіть дуже мило постійно називають Фенеком. То така пустельна лисичка, якщо ви не в курсі.
І героїня в нас, скажу вам, та ще штучка. 
От що треба робити, коли тебе в новорічну ніч дістали з води й врятували життя? Правильно – довбанути свого рятівника, наговорити йому гидоти та підписатися на добровільно-примусові роботи з поновлення дизайну. Як так вийшло? А все дуже просто – бо якийсь дорослий хлопчик не знає найпростіших правил контрацепції й тепер Феня готується стати…тіткою! Не очікували такого, правда ж? От і Лук’яна не очікував – він взагалі не в курсі майбутнього батьківства.
І поки Анфіса виправляє наслідки їхньої з друзями витівки, чоловікові доведеться щонайменше познайомитися заново з матір’ю своєї майбутньої дитини. Від якої він, насправді, трохи в шоці. Хоча б через те, що дівчина подає явні знаки – вона впевнена, що в них є спільне майбутнє, а не лише дитина. А Лук’янчик, як би, не готовий – у нього свій спортклуб, пристрасна коханка і взагалі Феню треба постійно з халеп діставати!
А халеп у неї чимало – відчуваючи постійну нелюбов та роздратування зі сторони батьків дівчина поводиться наче той їжачок – вічно колюча й фиркає на все. А як ще поводитися, якщо вирішуючи проблеми сестри змушена постійно спілкуватися з першим своїм юнацьким коханням і…мовчати?
Так-так, тут ще ті інтриги. Питань – море. Бо особисто в мене постійно було їх чимало, основні з яких – чи насправді вагітна сестриця (бо творить таке, що на голову не налазить!) і чи раптом сама Феня не є нерідною для батьків? Бо якось вони аж занадто прохолодно ставляться до неї…
Загалом роман дуже ніжний, романтичний і сповнений тими самими ностальгічними моментами, які всі так полюбляють у молодіжній прозі. Він просто шикарний! 
А пристрасний і вредний характер Анфіски тільки додає перцю сюжету.

#відгук

Щоб читати історію – тиць сюди.