Пишу зараз свою другу книгу :«Смак втраченого часу». Вона зовсім інша , не така як перша. Глибша, темніша, але така реальна і жива. Я відчуваю її дуже сильно. Інколи буває важко писати, але  не через сюжет, а через емоції. Вона забирає багато енергії, але й дає щось особливе натомість. Це трохи дивне відчуття — ніби проживаєш чиєсь життя, але це твої думки, твій голос. Не знаю, яка вона буде в очах читачів. Але для мене — вона вже важлива.