Знаєте це відчуття, коли історія ще тільки формується, але вже не дає спокою? Коли герої ще не мають імен, але ви вже чуєте їхні голоси? Саме з такого стану я і почала писати нову книгу.

Це буде щось трохи інше, глибше. Але дуже живе. Вже народилися перші сцени, перші слова — і я вже закохана в цю історію.

Зараз вона росте щодня — рядок за рядком, думка за думкою. І мені хочеться, щоб ви пройшли цей шлях разом зі мною. Скоро поділюся першим уривком.

А поки — просто хотіла сказати: я пишу. І це — щастя.