Вітаю, любі читачі і гості сторіночки)

 “Моя карпатська знахідка” вже продовжується і сьогодні додано новий розділ. 

А це – спойлер до продочки завтра) 

Аня стояла нерухомо. 

– А ти подумав, що з неправди починаються тільки руйнації?

Дмитро нахилив голову.

– Знаю. І саме тому я зараз – перед тобою. Без масок. Без костюма, як на долоні. І боюся, просто до жаху!

Він зробив півкроку до неї.

– Боюсь, що ти підеш.  Через образу чи не правду, або – просто… Я не можу тепер без тебе. Хоч ми й знайомі кілька днів. 

– Що, як це теж не правда? – спитала з болем, зробивши крок назустріч. Ну от, знову розум говорив одне, а тіло й серце – геть інше. 

– Я не все тобі розповів. Коли розкажу, сама вирішиш. – зітхнув Дмитро й провів рукою по потилиці. Його жести стали повільнішими, наче кожне слово важило десятки кілограмів.

До книги

***

І нагадую про свої соцмережі. Там бувають анонси і розіграші) А ще, в тг-каналі, візуали, які трішки не відповідають політиці блогу. Щоб підписатись на сторіночку – натискайте картинку соцмережі.