Додано
18.05.25 20:36:00
Сьогодні опівночі — найспекотніший розділ
у «Не відчиняй»!
Чим ближче до фіналу, тим густіше темрява. У свіжому епізоді на вас чекає вибухова суміш еротичного напруження, психологічної гри та жаху, що дихає за плечем. До фіналу доживуть не всі — і це не погроза, а обіцянка.
Спойлер!!
Обсидіан обернувся до Лії. Один різкий крок — і простір зник. Спина вперлася у холодний камінь колони. Чорноволосий демон уперся руками об мур з обох боків її голови, замикаючи в полоні, з якого не хотілося вириватися.
— Тепер ти — частина нас, — прошепотів, так близько, що шкіру обпікали і слова, і подих.
Поцілунок упав різко, без прохання й ніжності — сам лиш наказ.
Лія відчула кожен м’яз кам’яного тіла, що пульсував у тиші; холод стіни за спиною контрастував із жаром, який виходив від нього.
Подих — гарячий, уривчастий — шепотів незриме: «Ти моя. Уже не зовсім людина. Ще не зовсім… наша».
#Темне еротичне фентезі.
#Маніпуляції, угоди й прірва бажань
#Герої, які ризикують більше, ніж власним життям.
Хочеш знати, чим усе скінчиться та хто не встигне дійти до кінця — вмикайся просто зараз.
Краще відкрити «Не відчиняй» сьогодні, ніж потім шкодувати, що пропустив момент, коли світло згасло остаточно.

Перша сторінка вже чекає. Готовий ступити в темряву?
З любов'ю і темрявою ваша авторка: Світлана Романюк ❤️ ❤️ ❤️
Світлана Романюк
1140
відслідковують
Інші блоги
Ну що, схоже, це вже потроху стає традицією))) Перший «Прочитай мене» був експериментом. Другий — перевіркою того, чи справді ця історія працює не один раз. І після нього я вже можу сказати точно: так, працює. Тому
— Ти завжди так тихо ходиш? Амелія озирнулася на Емму. — Я ж привид. Мені дозволено. — Тоді чому ти грюкаєш дверима? Емма на секунду замислилася. — Бо я не ідеальний привид. — Це я вже зрозуміла. —
Вітаю вас дорогі читачі, та вас автори!❤️ Осіннє сонце☀️ ще поки дарує нам своє тепло, і в таку теплу погоду хочеться взяти якусь хорошу книгу і прочитати за чашкою запашної кави☕ чи ароматного чаю. І саме такі книги створили
✨️ Оновлення та візуал до книги "Небезпечна слабкість". ✨️ Уривок: — А я хочу, — раптом кажу я, навіть сам не очікуючи, що скажу це вголос. Вона повільно повертає голову до мене. — Що саме? — тихо
Ну от нарешті я завершив свою " Отруйну спокусу". Я писав її майже дев'ять місяців. І написати такий продуманий трилер ( я надіюся він продуманий). І чесно найважче було вигадати як Девіду дати в руки телефон. Боже з
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Мілана, Дякую ❤️❤️❤️
Навіть сумно стає, що книга йде до фіналу
Тетяна Черкасова, Мені також, (((
Заінтригована майбутнім розділом. Дякую
Світлана Романюк, ( ◜‿◝ )♡(。・ω・。)ノ♡(。♡‿♡。)
❤️❤️❤️❤️
Лана Рей, Дякую ❤️❤️❤️ Взаємно
❤️❤️❤️
Дуже потужно та спокусливо виглядає все ❤️ Доберусь після фіналу до історії ❤️
Світлана Романюк, Я люблю історії без кохання. Це дуже цікаво й дуже урізноманітнює класичні тропи) Як тільки - так відразу) ❤️
Дуже інтригуюче. Цікаво чим усе закінчиться.
Світлана Романюк, Обов'язково. Хоча здивувати мене важко. )))
Питання про "Не відчиняй" - а який загалом планується об'єм?
Чарівна Мрія, Ой, та не перебільшуйте))) просто не можу з ними попрощатися)хаха
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати