Чорна стежка: далі — тільки в темряву

Друзі,
Дві перші книги циклу — «Останній поцілунок» і «Кам’яна мати» — вже вийшли й відкрили двері у світ, де ніч живе за своїми законами. Де війна — світів. Де старі сили прокидаються в крові й снах.

Та стежка не зупиняється. Вона веде далі — туди, де світяться очі тих, хто ніколи не був людьми.

«Кров. Діти ночі» — третя книга циклу «Чорна стежка».
Це історія про тих, кого не називають. Про кров, якою живеться потойбічне. Про вибір між людяністю і силою.

Коли опускається ніч — хтось мусить залишитися на її боці.

Дякую, що йдете поруч. Далі буде ще темніше.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Йо Томас

відслідковують

Інші блоги

Ляна Аракелян

П'ятьсот вподобайок!

Щиро дякую кожному, хто прочитав роман "Дванадцята й остання"! Цілих п’ятьсот вподобайок ❤️❤️❤️❤️❤️ П’ятьсот, Карл! Для когось – це дрібниця, а для мене – величезна радість! Відсвяткую

Кіт Анатолій

Перша тисяча прочитань!⭐

Дякую вам, мої чарівні читачі ✧*｡٩(ˊᗜˋ*)و✧*｡ Перша тисяча прочитань — це не просто цифра, а відлуння заклинання зі сторінок моєї книги, яке ожило у ваших серцях. Це лише початок нашої подорожі крізь

Стасія Мун

То чи зрадив він її?

Що ж, я познайомила вас із багатьма персонажами цієї книги, але все ж одного пропустила — Вільяма. Кохання Іларії, який її зрадив… чи, можливо, ні? Нагадую, що “Гра без згоди” — учасниця флешмобу “Різнобарвне

Яна Тарасевич

Від ангіни до крокодилів Нілу: Куди зникає Марко?

Повернення з крижаної Гренландії виявилося для Марка непростим. Замість нових квитків на літак — градусник, замість північного сяйва — гарячий чай із медом. Висока температура і підступна ангіна вклали нашого мандрівника

Юлія Марченко

Раптом щось загриміло, наче грім, але ж небо чисте

... Сніговик злякався та кинувся в поле з пшеницею, ледь не скинувши мене на землю. Я спробувала його зупинити та він, наче, не чув нічого, просто мчав через усе поле. Я трималась міцно, щоб не впасти та не зламати собі шию.