Добрий ранок вам, буркотуни. Прода на книгу «Весілля до кладовища один крок» на сайті. 

— Я не зможу платити тобі багато. Якщо вже чесно, я планувала зняти маленьку кімнатку на горищі та насолоджуватися життям. Тому твоя пропозиція дещо...незручна? 

— А хто казав, що я хочу від тебе грошей? — байдуже відкусив він шматочок омлету. — Здалися вони мені... Я доволі корисливий чоловік, Олівіє. Мені потрібна саме ти. В будь-який час доби. В будь-який день. В будь-яку хвилину. Так, щоб гукнути тебе і відразу поїхати на місце злочину. Тому, повір мені, я залишусь у величезному плюсі…

А також сьогодні знижка на книгу «Совість для диявола». Заходьте, купуйте. 

— «Купила цей крем рік тому. Майже використала і зрозуміла, що продали підробку! Вимагаю повернення коштів!», — прочитав уголос, скрививши пику так, що Лакі аж захихотіла. — Що за пришиблені...! Так і бачу, як ця скажена купила ковбасу, майже зжерла її,  і через рік приперлася в магазин верещати, що її надули! А гроші, звісно, поверніть!

— І обов'язково ще шматочок нової ковбаси, щоб додали, на знак моральної компенсації, —  підтакувала Лакі, дивлячись на мене жалісливим поглядом. — Перший раз бачу, щоб наводили такі влучні приклади. Це тебе Даймонд навчив?

— Ні, просто коли переводиш все на ковбасну мову, то ситуація стає більш зрозумілою, — посміхнувся їй. 

Ну й привіт вам від Арченятка)